ЛИСЯНСЬКИЙ Юрій Федорович (1773—1837) — військовий моряк, гідрограф, перекладач, підприємець, колекціонер. Бать-
ко П.Лисянського. Н. в м. Ніжин. З родини місц. священика (1785 батько був затверджений у дворянстві). Від 1783 навчався в Морському шляхетському корпусі у Кронштадті (нині місто підпорядковане С.-Петербурзькій міськраді, РФ). 1786 став гардемарином. Служив на Балт. морі. Брав участь у російсько-шведській війні 1788—90. Від 1789 — офіцер. 1793 був відряджений практикуватися в охочі на британський флот, набув досвід у океанських походах. 1795—96 стажистом перебував у США, зустрічався з президентом Дж.Вашингтоном. У бойових діях проти французів 1796 зазнав контузії. 1797 повернувся до Російської імперії, отримав звання капітанлейтенанта. Мандрівні спостереження виклав у щоденникові «Журнал лейтенанта Лисянского, веденный им во время службы его волонтером на судах английского флота с 1793 по 1800 гг.» (нині зберігається у Центр. військово-мор. музеї в м. Санкт-Петербург). Від 1800 — командир фрегата «Автроил». 1803 опублікував свій переклад книги шотландського теоретика військово-мор. тактики Дж.Клерка («Движение флотов», т. 1—2. СПб). Призначений капітаном шлюпа «Нева» (водомісткістю 370 т), укомплектував його екіпаж і 26 липня 1803 за ст. ст. (разом з подібним 450-тоннажним кораблем «Надежда», яким керував його однокашник
І.Крузенштерн) вирушив у навколосвітнє плавання. 3 серпня (22 липня) 1806 «Нева» самостійно (першою з експедиції, очолюваної спочатку акціонеромправителем Російсько-амер. компанії М.Резановим, а потім — І.Крузенштерном), подолавши визначений шлях, повернулась до Кронштадта. Детально описав побачене в подорожі від Полінезії до Аляски (зокрема, о-ви Пасхи та Кад’як в Тихому океані) й зробив картографічний звіт про виконані завдання (матеріали з докладним атласом опублікував власним коштом спочатку 1812 рос. мовою в С.-Петербурзі, а 1814 — англ. в Лондоні; Велика Британія). 1806 підвищений до капітана 2-го рангу. 1807—08 командував на Балтиці суднами «Зачатие Св. Анны», «Эмгейтен». 1809 за станом здоров’я пішов у відставку з чином капітана 1-го рангу. Займався здаванням в оренду квартир, збанкрутів. Особисті унікальні збірки природничих та етногр. матеріалів заповів Румянцевському музею. Нагороджений орденами св. Георгія 4-го ст. (1802), св. рівноапостольного кн. Володимира 3го ст. (1806). П. у м. С.-Петербург, похований на цвинтарі ОлександроНевської лаври. Його іменем названо кілька геогр. об’єктів, у т. ч. тихоокеанську затоку біля Пн. Америки, один із Гавайських островів, півострів на березі Охотського моря, гору на Сахаліні. 1975 у Ніжині йому встановлено пам’ятник. Тв.: Путешествие вокруг света в 1803, 4, 5 и 1806 годах, по повелению Его Императорского Величества Александра Первого, на корабле Неве под начальством флота капитан-лейтенанта, ныне капитана 1-го ранга и кавалера Юрия Лисянского. СПб., 1812. Літ.: А.Л. [Лисянский П.Ю.] Юрий Федорович Лисянский. «Морской сборник», 1894, № 1; Акимов А. Лисянский Юрий Федорович. В кн.: Русский биографический словарь, т. 10. СПб., 1914; Думитрашко Н.В. Ю.Ф. Лисянский и русские кругосветные плавания. В кн.: Лисянский Ю.Ф. Путешествие вокруг света на корабле «Нева» в 1803—1806 годах. М., 1947; Боднарский М.С. Очерки по истории русского землеведения, т. 1. М., 1947; Штейнберг Е.Л. Жизнеописание русского мореплавателя Юрия
169 ЛИСЯНСЬКИЙ
Пам’ятник Ю.Ф. Лисянському у м. Ніжин. 1973. Скульптор К. Годулян.
170 ЛИТВА
А. Сметона.
Лисянского, содержащее историю его службы на военном флоте российском, его плаваний в Западную и Восточную Индию, Северную Америку и Южную Африку, а также о знаменитом первом вояже русских моряков вокруг света с 1803 по 1806 год. М., 1948; Рабинович Я.Б. Юрий Федорович Лисянский — славный русский мореплаватель. В кн.: Сборник докладов на 1-й научно-технической конференции слушателей Академии: Военно-морская академия кораблестроения и вооружения им. А.Н. Крылова. Л., 1949; Штейнберг Е.Л. И.Ф. Крузенштерн, Ю.Ф. Лисянский. М., 1950; Крузенштерн И.Ф. Путешествие вокруг света в 1803, 1804, 1805 и 1806 годах на кораблях «Надежде» и «Неве». М., 1950; Невский В.В. Первое путешествие россиян вокруг света. М., 1951; Його ж. Вокруг света под русским флагом: Первое кругосветное путешествие русских на кораблях Надежда и Нева под начальством флота капитан-лейтенантов Ивана Крузенштерна и Юрия Лисянского в 1803— 1806 годах. М.-Л., 1953; Лупач В.С. И.Ф. Крузенштерн и Ю.Ф. Лисянский. М., 1953; Берг Л.С. История русских географических открытий. М. 1962; Алексеев А.И. Юрий Федорович Лисянский. В кн.: Лисянский Ю.Ф. Путешествие вокруг света в 1803, 4, 5 и 1806 годах на корабле «Нева». Владивосток, 1977; Масленников Б.Г. Морская карта рассказывает. М., 1986; Аммон Г.А. Морские памятные даты. М., 1987; Шустов А. Петербуржец Лисянский. «Ленинградская панорама», 1989, № 11; Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990; Барсукова Н.П., Шустов А.Н. Лисянский. В кн.: Русские писатели: 1800— 1917, т. 3. М., 1994; Доценко В.Д. Словарь биографический морской. СПб., 2001; Його ж. Мифы и легенды российского флота. СПб., 2003; Шевченко В.О. Тричі перший (видатний мореплавець та географ Юрій Лисянський). К., 2003. П.Г. Усенко.
11 березня 1990 Л. стала першою республікою СРСР, яка проголосила незалежність. За формою правління Л. — президентська республіка. Діє конституція 1992. Голова д-ви — президент (обирається громадянами на підставі заг., рівного прямого виборчого права, таємним голосуванням терміном на 5 років). Вищий законодавчий орган — Сейм (однопалатний парламент) — обирається за змішаним принципом строком на 4 роки. Прем’єрміністр призначається президентом й затверджується Сеймом. Судді всіх рівнів також призначаються президентом. За археол. знахідками на території Л. поява тут перших людей датується 10—9 тис. до н. е. У 2 тис. до н. е. з пд. та пд.-сх. частини Центр. Європи на територію Л. розповсюджуються к-ри шнурової кераміки (бойових сокир) культурно-історичної спільності, саме на їх основі між річками Вісла та Зх. Двіна починає складатися к-ра балт. племен. Вперше в писемних джерелах назва «Литва» (Lituae) зафіксована під 1009 в Кведлінбурзьких літописах. Зародження литов. д-ви припадає на 13 ст. Загроза з боку Тевтонського ордену, що на той час уже підкорив зх. та пн. балтів, змусила литов. племена об’єднатися під кер-вом кн. Міндовга (див. Велике князівство Литовське). 1251, після прийняття католицтва
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИСЯНСЬКИЙ ЮРІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
