ЛИСЯНСЬКИЙ Платон Юрійович (1820—1900) — адмірал рос. флоту (1892). Син Ю.Лисянського. По закінченні Мор. кадетського корпусу (1836) служив мічманом гвард. флотського екіпажу в Санкт-Петербурзі. Невдовзі за особистим проханням був переведений на Чорноморський флот. Від 1842 в чині лейтенанта служив ад’ютантом при нач. штабу Чорноморського флоту контрадміралові С.Хрущові. 1849 став ад’ютантом гол. командира Чорномор. флоту й портів адмірала М.Лазарєва. Був направлений до Великої Британії для закупівлі там 2-х військ. гвинтових пароплавів для Дунайської гребної флотилії. 1853 звільнений з регулярного флоту. Працював чиновником для особливих доручень в Моск. учбовому окрузі. З початком Кримської війни 1853—1856 в чині капітан-лейтенанта служив на Балт. флоті, а з 1854 редагував ж. «Морской сборник». 1855, з приходом до управління флотом й мор. відомством вел. князя генерал-адмірала Костянтина Миколайовича, у флоті було проведено кілька реформ. Вітрильники почали замінювати паровими суднами, було скорочено наявний склад берегових команд, спрощено діловодство з мор. справ, уведено емерітальні (пенсійні) каси, заборонено тілесні покарання матросів. За цих умов кар’єра Л. як «досвідченого та здібного воєнно-морського офіцера, що має відмінну освіту» (так характеризувало його начальство) швидко пішла вгору. 1856 його відправили до Італії і Франції для закупівлі гвинтових фрегатів. Вивчивши можливості різних суднобудівних фірм, він зупинився на фірмі «Collas et Co», що поблизу м. Бордо (Франція) будувала дерев’яні військ. фрегати, озброєні нарізною артилерією. Переговори з фірмою пройшли успішно, й Л. за дорученням Адміралтейства вже в чині капітана 1-го рангу був приз-
начений спостерігачем за побудовою гвинтового фрегата «Светлана» та в. о. його командира. Фрегат будував досвідчений франц. корабел Арман. Весною 1859 Л. привів фрегат до Кронштадта. У 1860-ті рр. опублікував статті «Декілька слів про морське виховання в Росії» та «Про перетворення лінійних кораблів на броненосні» (обидві в «Морском сборнике»). Від 1874 — віце-адмірал, з 1892 — адмірал рос. імператорського регулярного флоту. Входив до правління Рос. т-ва пароплавства і торгівлі, сприяв переведенню вітрильного торг. флоту на парову тягу. 1883 передав архів і портрет свого батька, написаний В.Боровиковським, до Петерб. військово-мор. музею. Літ.: Коршунов Ю.Л. Генерал-адмиралы Российского Императорского флота. СПб., 2003; Смирнов А. Казаки — морское сословие. СПб., 2003; Список генералитета и обер-офицеров Черноморского флота. Центральный российский архив Военно-морского флота, ф. 315, оп. 1., дело 705. П.В. Голобуцький., О.В. Зорька.
Ю.Ф. Лисянський. Портрет роботи художника В. Боровиковського. 1810.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИСЯНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
