ЛИСИЦІ — козацько-старшинський рід 2-ї пол. 17—18 ст. Походив від полковника чечельницького (1673) і брацлавського (1674) Павла Л. Його син — Іван Павлович (р. н. невід. — п. бл. 1700) — служив полковником брацлавським (1785) і охочепехотним (див. Охотницькі полки). 1685 був послом від Київ. митрополії до константиноп. патріарха Діонісія IV Муселіміса з метою визнання підпорядкування її (митрополії) Московському патріархату. Учасник російськотурецької війни 1676—1681 та Кримських походів 1687 і 1689. У третьому коліні рід згас. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИСИЦІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
