ЛИСЕНКИ — укр. козацькостаршинський рід у Лівобережній Україні. Найвідоміші його представники: Іван Якович (р. н. невід. — п. 1699) — черніг. полковник (1669—71), генеральний осавул (1672—76), переяслав. полковник (1677—78, 1690—92), учасник російсько-турецької війни 1676—1681, Кримських походів 1687 і 1689 та Азовсько-Дніпровських походів 1695—1696. За військ. та дипломатичні заслуги отримав значні земельні володіння в Переяславському полку; Федір Іванович (р. н. невід. — п. 1751) — ген. осавул (1724—41), генеральний суддя (1741—51), 1737 дістав у володіння с. Кліщинці Лубенського полку (нині село Чорнобаївського р-ну Черкас. обл.), наприкінці 1740-х рр. разом зі своїм зятем — генеральним писарем В.Туманським (див. Туманські) — вдався до закріпачення козаків і селян цього села, що згодом (вже після його смерті) стало причиною Кліщинського повстання 1767—1770; брати Микола Віталійович (див. М.В.Лисенко; 1842—1912) — композитор і громад. діяч — і Андрій Віталійович (1851—1910) — лікар за професією, добровольцем брав участь у війні Сербії проти Туреччини 1876 і в російсько-турецькій війні 1877—1878. Переслідувався царським урядом, перебував у еміграції. Автор книги про війну в Сербії «Між добровольцями 1876 року»; Остап Миколайович (13 липня 1885 — 1 жовтня 1968) — син Миколи Віталійовича, музикознавець, автор спогадів про свого батька.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИСЕНКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
