ЛИЗЛОВ Андрій Іванович (бл. 1655—1697) — історик і перекладач. Походив з рос. роду служилих дворян, відомого з 16 ст. Його батько (п. 1684) відзначився в боротьбі проти татар, деякий час служив у м. Путивль (1679), був наближеною особою до моск. патріарха Іоакима (Савєлова). Л. отримав добру освіту, знав польс., лат. і церковнослов’ян. мови, був обізнаний з інженерною справою. Брав участь у російсько-турецькій війні 1676—1681, Кримських походах 1687 і 1689, Азовському поході 1695 (див. АзовськоДніпровські походи 1695—1696), виконував важливі адм. обов’язки в Пензі, Воронежі, Москві (усі міста нині в РФ), був наближеною особою до кн. В.Голіцина, певною мірою — й до російського царя Петра І. 1682—86 переклав російською фрагменти хронік О.Гваньїні, М.Стрийковського, Ш.Старовольського, копіював твори кн. А.Курбського. 1692 закінчив написання праці «Скіфська історія». Під час її підготовки використовував польс. хроніки, твір італійця Дж.Ботеро, київ. «Синопсис», ін. документальні джерела, а також свідчення очевидців і власні спогади. Однак ставився до використовуваних джерел недостатньо критично, тому переніс у власний твір чимало помилкових тверджень, напр. про походження татар від скіфів та сарматів. У книзі висвітлено минуле тюркських народів — сусідів Рос. д-ви, насамперед Османської імперії, Кримського ханату та Казанського ханства, Золотої Орди. Чимало місця відведено описам боротьби християн Європи проти мусульманської агресії в 14—17 ст., визвол. боротьби народів Балканського п-ова проти осман. окупації, боротьби рос., укр. й польс. народів проти татар. наскоків. «Скіфська історія» залишалась популярною в рос. історіографії до 19 ст., певною мірою її використовували й укр. письменники, зокрема Феофан (Прокопович). Тривалий час вона поширювалася в рукописах, а потім двічі була надрукована М.Новіковим (частково — 1776, повністю — 1787), відтоді до 1990 не видавалася. Праці: Скифская история. М., 1990. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИЗЛОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
