ЛЕВИТСЬКИЙ Микола Васильович (25.03(07.04).1859— грудень 1936) — організатор кооперативного руху, публіцист. Н. в с. Хмільна (нині село Канівського р-ну Черкас. обл.) в родині священика. Невдовзі потому сім’я переїхала у Чигирин, а 1861 — у с. Федвар Олександрійського пов. на Херсонщині. Початкову освіту здобув у класах для дітей до 10 років при Єлизаветградському жіночому ін-ті. Навчання продовжив спершу в Златопільській прогімназії, а потім у гзії м. Біла на Холмщині (1878 заснував там учнівську артіль). 1879 став студентом мед. ф-ту Моск. ун-ту і цього ж року був звільнений за участь у революційних гуртках. 1881—85 навч. на юрид. ф-ті Харків. ун-ту. Отримавши диплом, став статистиком Херсон. губернського земства, згодом — секретарем Олександрійського повітового земства, займався адвокатською діяльністю, друкувався в газ. «Елисаветградский вестник». Вважав, що передумовою благополуччя селян і ремісників може бути лише їхня організована самодіяльність, однією з форм якої є кооперативний рух. 30 вересня 1894 на прохання своїх односельців із с. Федвар заснував там хліборобську артіль (це була перша у Російській імперії артіль; наприкінці 1890-х рр. таких артілей на Херсонщині налічувалося 125, кожна з них об’єднувала від 15 до 20 госп-в). Допомагав організовувати ремісничі артілі також у містах, зокрема в Одесі, Миколаєві, Києві. 1899—1902 працював над розробкою закону про артілі в складі комісії при Мін-ві фінансів. Був делегатом кількох міжнар. конгресів з кооперації, які відбувалися у Франції (1896), Сербії (1898), Італії (1907), Швейцарії та Австрії (1909), Німеччині й Англії (1910). Л. назвали «артільним батьком», а сам
він запропонував 30-го вересня кожного року відзначати День кооперації. Мав дружні стосунки з І.Карпенком-Карим, М.Заньковецькою, М.Аркасом, В.Доманицьким, Є.Чикаленком. На поч. 20 ст. займався створенням ремісничих артілей в Єлизаветграді (нині м. Кіровоград), Вінниці. Працював у багатьох періодичних виданнях («Русские ведомости», «Вестник мелкого кредита», «Кооперативная жизнь», «Кооперативный вестник», «Муравейник», «Украинская жизнь»). Став співзасн. Т-ва допомоги артільній справі (Санкт-Петербург, 1905) та журналу цього т-ва «Артельное дело» (1906—20). Виступав на Всерос. кооперативних з’їздах. 1917 був членом Української Центральної Ради, займав посаду директора відділу Держ. майна в Міністерстві земельних справ УНР (1918), брав участь у заснуванні Українабанку, Дніпросоюзу, був постійним членом Ревізійної ради Кооперативних центральних рад. Обирався делегатом всеукр. кооп. з’їздів 1917— 18, розробив символіку укр. кооперації. 1919—20 займався наук. роботою з вивчення історії кооперації. Серед біографічних матеріалів, що зберігаються в Ін-ті рукопису, є засвідчення про арешт Л. білогвардійцями. За рад. влади переймався створенням і діяльністю Кооп. музею, працював ректором Смілянського кооп. технікуму (1924), у складі делегації УСРР брав участь у роботі кооп. з’їзду в Стокгольмі (Швеція, 1927). П. у м. Київ. Похований на Лук’янівському цвинтарі. Рукописна спадщина Л. (у т. ч. його оповідання, вірші та думи, наук. матеріали тощо) зберігається в Ін-ті рукопису Нац. бки України ім. В.Вернадського. Тв.: Чужоземна допомога Україні. «Відродження», 1918, 3 серпня; День і емблема кооперації та їх значення. «Українська кооперація», 1918, № 5— 6. Літ.: Пожарський П. Нариси з історії української кооперації. «Українська кооперація», 1918, № 4—6; Микола Васильович Левитський «Сільський господар», 1918, № 7; З життя кооператорів: Ювілей М.В. Левитського. «Сільський господар», 1918, № 8; Витанович І. Історія українського кооперативного руху. НьюЙорк, 1964; Воронкова Т.І. Левитський Микола Васильович. В кн.: Осо-
бові архівні фонди Інституту рукопису. К., 2002; Вовченко В.Б. Архівна спадщина і бібліотека Миколи Васильовича Левитського (1859—1936) як джерело з історії українського просвітницького руху кінця ХIX — 20-х років ХХ ст. «Бібліотечний вісник», 2007, № 1; Вовченко В.Б. Архівна спадщина кооператора, державного і громадського діяча М.В. Левитського (1856—1936): історія, реконструкція, зміст: Автореферат дис. кандид. істор. наук. К., 2007. В.І. Марочко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕВИТСЬКИЙ МИКОЛА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
