ЛАТЕНСЬКІ ПАМ’ЯТКИ на території України. Л.п. — пам’ятки латенської к-ри, яка, згідно з узагальненнями археологів, склалася на рубежі 6—5 ст. до н. е. в міжріччі верхів’їв Дунаю та Рейну на ґрунті місц. к-р гальштатського періоду (див. Гальштатська культура) під сильним впли-
Латенські пам’ятки. Зразки ліпного посуду.
Латенські пам’ятки. Залізні наральники з поселення ГалішЛовачка.
52 ЛАТИНІНА
Л.С. Латиніна.
вом антич. цивілізації й проіснувала до рубежу ер. Творцями кри були племена кельтів, вони ж поширили її вплив на значні території. Л.п. розповсюджені в основному в Зх. Європі: від Атлантичного океану і Британії до пд. схилів Альп та Зх. Карпат. На території України вони компактною групою (бл. 40 пунктів) представлені в Закарпатській Україні у верхів’ях р. Тиса (прит. Дунаю). Тут Л.п. були відкриті в серед. 19 ст. Найбільш дослідженими є поселення: Галіш-Ловачка, Верхні Ратівці, Ново-Клинове, Дякове. З’явилися вони ще в 3 ст. до н. е. й існували до 60-х рр. 1 ст. до н. е. Усі ці поселення — відкритого типу, розташов. біля струмків на відокремлених висотах або останцях із крутими схилами. На них знайдені житла — напівземлянки площею 15—20 м2, з вогнищами з каменю і глини та земляними лежанками вздовж стін. Осн. заняттями населення були землеробство й скотарство. Знарядь праці, пов’язаних з обробленням ґрунту, збором та переробленням урожаю, а також зі скотарством й обробленням його продуктів там знайдено більше 80 категорій (кілька видів залізних наральників, серпів, кіс, кам’яні жорна, пружинні ножиці для стрижки овець тощо). Могильники поодинокі — це кургани із залишками кремації в урнах чи ямах, іноді з трупопокладеннями. Трупопокладення зафіксоване в 3 похованнях у Галіш-Ловачці. Одне з них знайдене в кам’яному ящику в супроводі срібних монет — імітацій тетрадрахм Філіппа II Македонського. Відомі кілька скарбів: у с. Мала Бігань (нині с. Мала Бийгань Берегівського р-ну Закарпат. обл.) — ювелірні вироби (скляні обручки, мідні ножні браслети, дві бронзові статуетки), у с. Клячаново (нині село Мукачівського р-ну Закарпат. обл.) — знаряддя праці (залізні сокири, наральники, ножі тощо), у с. Гараздівка (нині с. Гут Берегівського р-ну) — кельтські монети. Л.п. Закарпаття залишені прийшлими кельтами та місц. фракійським населенням, нащадками племен куштановицької культури скіф. часу. На можливе проникнення кельтів східніше Карпат вказу-
ють, напр., залишки селища у с. Бовшів Галицького р-ну ІваноФранк. обл., поховання в колиш. с. Залісся Чорнобильського р-ну Київ. обл. (нині знято з облікових даних) у гирлі р. Прип’ять (прит. Дніпра), а також згадка про них у декреті на честь Протогена з Ольвії. Деякі кельтські речі зафіксовані на території Сх. Європи в 63 пунктах. Літ.: Бідзіля В.І. Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. К., 1971. С.П. Пачкова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАТЕНСЬКІ ПАМ’ЯТКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
