ЛАНДШАФТ, історико-географічне поняття. Слово «ландшафт» має нім. походження (Land — земля, Schaft — стебло) і буквально означає землю, що покрита рослинами. В регіоналістиці історичній цим терміном означають природний територіальний комплекс, що історично відокремився від ін. природно-територіальних комплексів, має притаманне лише йому сполучення клімату й геол. будови, зі взаємопов’язаними між собою рельєфом, водними ресурсами, флорою і фауною і який цим самим визначає екон. можливості відповідного регіону, зумовлює тип місц. господарювання, характер міграційних процесів. Поняття «ландшафт» у істор. регіоналістиці застосовується в дослідженнях тих зв’язків, які в певному істор. (окультуреному) просторі єднають певну спільноту людей з природою, зі створеним руками цієї спільноти середовищем і перетворюють цей простір у її «малу батьківщину», «рідний край». Акцент робиться на конкретній території як особливому істор. топосі (грец. фьрпт — місце, місцевість), в якому живуть конкретні люди. Цим самим топос перетворюється на хронотоп (від грец. чсьнпт — час — і фьрпт — місцевість — сутнісний взаємозв’язок часових і просторових відносин), останній поєднує геогр. Л. з істор. пам’яттю, здійснює трансляцію соціокульт. цінностей від покоління до покоління. Поняття «ландшафт» дає змогу реконструювати алгоритм самовизначення певної спільноти та належних до неї осіб у їх власному культ. просторі—часі. Ландшафтні особливості є результатом багатогранного за своїми проявами процесу культ. еволюції. Літ.: Смирнова Е. Ландшафт в науке и хозяйстве. В кн.: Земля и люди: Популярный географический ежегодник. М., 1976; Швецова А. Культурні проекції національного характеру. «Сучасність», 2000, № 7—8; Верменич Я.В. Історична регіоналістика в Україні: спроба концептуального аналізу. К., 2001. Я.В. Верменич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАНДШАФТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
