ЛАГОДИ — кілька козацькостаршинських (згодом — дворянських) родів, з яких найбільш відомий походить від Василя Лагоди (р. н. невід. — п. бл. 1702) — хорольського сотника (1685) та миргородського полкового осавула (1691—1701). Його син — Олександр Васильович (р. н. невід. — п. після 1732) — посідав уряд миргородського полкового хорунжого (1723—32), а онуки: Яків Олександрович — миргородського полкового комісара (1743; див. Комісари полкові), Василь Олександрович — київ. полкового комісара. Ін. представники роду займали посади значкових товаришів і військових товаришів Миргородського полку. До цього роду належали також Іван Григорович (1759—1843) — таєм-
ний радник (1828), тульський цивільний губернатор (1816), член Ради держ. контролю (від 1834), два його сини: Іван Іванович (1801—56) — генерал-майор (1846), учасник російсько-перської війни 1826—28, Костянтин Іванович (1812—68) — генералмайор (1860), учасник завоювання Кавказу, а також онука — Ольга Антонівна (1850—81) — художниця, дружина пейзажиста, проф. петерб. Академії мист-в Івана Івановича Шишкіна (1832—98). Існують й ін. однойменні роди, зв’язок між ними, однак, не встановлений. До одного з них належав відомий козац. діяч Андрій Лагода (1-ша пол. 17 ст.) — канівський полковник (1637; див. Полковник козацький). Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губ., а герб — до 6-ї частини «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи». Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАГОДИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
