КЬОППЕН Петро Іванович — див. Кеппен Петро Іванович. КЮЛЬМАН (Khhlmann) Ріхард фон (н. 03 (за ін. даними — 17). 05.1873 — п. 06 (за ін. даними — 16).02.1948) — нім. дипломат. Н. в м. Стамбул. Його батько був дир. анатолійських залізниць. К. вивчав право в ун-тах Лейпцига, Берліна, Мюнхена. 1896 став доктором права. 1899 поступив на дипломатичну службу. Деякий час працював у Санкт-Петербурзі. 1904—05 був повіреним у справах у Танжері (нині м. Сеута, Іспанія), від 1909 — радником посольства в Лондоні (Велика Британія). 1915 його призначили посланником у Гаазі (Нідерланди), а 1916 — перевели до Стамбула. Від 7 серп. 1917 — статс-секретар закордонних справ Німеччини. Очолював нім. делегацію під час переговорів у БрестЛитовську (нині м. Брест, Білорусь), які закінчились укладенням Брестського мирного договору УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918 та Брестського мирного договору РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918. 20 груд. 1917, перед від’їздом до Брест-Литовська, К. оголосив у рейхстазі, перед лідерами нім. партій, програму осн. напрямів роботи нім. делегації на переговорах, у ній ішлося, зокрема, про те, що Берлін вимагатиме від рос. уряду право на самовизначення для Польщі, Литви та Курляндії (істор. обл. у Прибалтиці на тер. сучасної Латвії на зх. і пд. зх. від Ризької зат.), а відокремлення від колиш. Російської імперії Фінляндії, України, Кавказу й ін. її частин визнає тільки тоді, коли це зробить рос. уряд. Водночас, проголосивши рад. уряд своїм єдиним офіц. партнером на Сході, К. фактично санкціонував проведення конфіденційних переговорів з Українською Народною Республікою. Переконавшись, що більшовики
не збираються приймати умов Берліна, Німеччина і її союзники кардинально змінили ставлення до укр. питання і К. став активно вести переговори з укр. делегацією для тиску на російську, щоб підписати мир на вигідних для Центр. д-в умовах. Тим часом подальше ускладнення екон. становища Центр. д-в змусило їх піти на значні поступки в переговорах з українцями у територіальному питанні. 16 січ. 1918 К. погодився підтримати вимоги укр. делегації з прикордонних питань. «Щоб досягти задовільного в усіх пунктах мирного договору, ми вважаємо, що треба прихильно поставитись до бажання укр. делегації щодо етнічного розширення в Холмській губернії», — сказав він у своєму виступі. К. брав участь у спец. нараді представників вищої влади імперій — Німеччини та Австро-Угорщини, яка відбулася під головуванням кайзера Німеччини Вільгельма II Гогенцоллерна 5 лют. 1918 у Берліні. В ній взяли участь також канцлер Німеччини Г. фон Гертлінг, нач. нім. генштабу ген. Е.Людендорф, нач. штабу головнокомандування «Схід» ген. М.Гофман, міністр закордонних справ Австро-Угорщини О.Чернін та ін. К., враховуючи небезпеку соціального вибуху в Австро-Угорщині через брак продовольства, підтримав пропозицію О.Черніна про необхідність терміново укласти мир з Україною. На нараді, за наполяганням нім. кер-ва, було також ухвалено рішення про створення для українців Східної Галичини окремого коронного краю у складі Австро-Угорщини та приєднання Холмщини до УНР. Необхідною передумовою для підписання мирного договору з Україною бу-
549 КЮЛЬМАН
Ріхард фон Кюльман під час переговорів у м. Брест-Литовськ. 1918.
550 КЮЧУК
ли домовленості з торгово-екон. питань. 9 лют. 1918 К., виступаючи на пленарному засіданні, присвяченому підписанню мирного договору з УНР, відзначив: «...те, що цей мир підписано з молодою і перспективною державою, яка вийшла із штормів цієї великої війни, сприймається
манские отношения от переговоров в Брест-Литовске до подписания Рапалльского договора: Сборник документов, т. 1. М., 1968; Несук М. Драма вибору. Відносини України з Центральними державами у 1917— 1918 рр. К., 1999; Кураєв О.О. Українська проблема у політиці Берліна та Відня у Першій світовій війні (1914— 1918). К., 2006. Н.В. Кривець, І.М. Кулинич.
Пам’ятний знак із меморіальною дошкою на місці підписання КючукКайнарджійського мирного договору 1774. Фото початку 21 ст.
представниками союзних делегацій з особливим задоволенням». При обговоренні питання мирного договору з УНР у нім. рейхстазі 20 лют. 1918 К., говорячи про вигідність для Німеччини підписання цього договору, зазначав, що Німеччина і особливо Австро-Угорщина зацікавлені у налагодженні торг. відносин з Україною, в обміні фуражу та сировини на пром. товари. 3 берез. 1918 підписав Брестський мирний договір з РСФРР, а 7 трав. цього ж року — Бухарестський мирний договір з Румунією. Наступного місяця, виступаючи в рейхстазі, зауважив, що Німеччина не зможе успішно закінчити війну самими лише військ. засобами без залучення дипломатії. Це викликало гнів ген. Е.Людендорфа та його прибічників, і К. змушений був піти у відставку (24 черв.). Він зосередився на пром. діяльності та управлінні своїми маєтностями, почав писати книги. У передвоєн. період (до Другої світової війни) виконав низку неофіц. дипломатичних доручень нім. уряду у Франції та США. Публікувався в різних нім. газетах. Автор «Спогадів» (Гейдельберг, 1948). П. у м. Ольштадт (Німеччина).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЬОППЕН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
