КУТШЕБА Станіслав (15.11. 1876—07.01.1946) — історик права, археограф. Н. в м. Краків. 1912 закінчив Краківський університет й залишився там працювати. Водночас проводив широку орг.-наук. діяльність у стінах польс. (краківської) Акад. мис-
540 КУФА
В.П. Кухар.
тецтв: був її чл., ген. секретарем, головою. Як експерт входив до складу делегацій на міжнар. переговорах. Мав різнобічні наук. зацікавлення. Спочатку досліджував історію госп-ва, а пізніше — польс. суд. устрою і права, переважно періоду середньовіччя. Прикметною рисою його дослідницького методу було пов’язування правничо-устроєвої проблематики з тією чи ін. сукупністю проявів сусп. життя. Автор кількох сотень наук. праць, серед них «Суди земські і гродські в середні віки» (1901), «Вбивство чоловіка в польському праві XIV— XV ст.» (1907), а також «Історія устрою польського в нарисі» (4 т., 1905—17), що багато разів перевидавалася і тривалий час викликала жваві дискусії. Започаткував дослідження суд. права в Польщі («Давнє судове польське право», 1921) і зорієнтував на дослідження цієї проблематики багатьох своїх учнів. Був знавцем джерел з історії польс. устрою і права, багато з них видав. Не втратила цінності його праця «Історія джерел давнього польського права» (1925—26). Цікавився він також проблематикою сучасного для нього істор. періоду («Польське політичне право згідно з трактатами», 1923, «Польща Відроджена», 1914—21). Був чл. кількох польс. та іноз. наук. т-в, двічі отримував титул д-ра Honoris causa. П. у м. Краків. Стефан Вжосек. Переклад з польської А.О. Гурбика.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУТШЕБА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
