Нині є органом громадського кримськотатар. нац. руху, що визначає себе як «національне зібрання, вищий представницький повноважний орган кримськотатарського народу», офіційного статусу в Україні не має. Уперше зібрався 9 груд. (26 листоп.) 1917 у Бахчисараї після розпаду Російської імперії для вирішення питання про форму самовизначення та організацію сусп.-політ. життя кримських татар у Криму. Курултай ухвалив «Кримськотатарські основні закони», а 26 (13) груд. 1917 обрав Директорію Криму. Курултай ухвалив держ. символіку й оголосив себе парламентом. Головою парламенту був обраний Асан Сабрі Айвазов, головою нац. уряду — Нуман Челебі-джихан (див. Челебієв Челебі). До складу уряду, сформованого 18 груд., увійшли Джафер Сейда-
мет, Амет Шюкри, Амет Озенбашли, Сеитджеліль Хаттат. Із встановленням у Криму рад. влади курултай був розпущений (28 січ. 1918), голова кримськотатар. уряду ув’язнений в севастопольській тюрмі й убитий. Активісти крим. татар зазнали переслідувань, а згодом після ліквідації партії Міллі-фірка (Нар. партія) були репресовані. Традиція проведення крим. татарами курултаїв була відроджена на поч. 1990-х рр. у ході боротьби за повернення на істор. Батьківщину. За ініціативою та зусиллями Орг-ції кримськотатар. нац. руху були проведені вибори депутатів до 2-го курултаю, який відбувся в Сімферополі 26— 30 черв. 1991. Сесію відкрив голова Оргкомітету з підготовки курултаю Сервер Омеров. Були сформовані робочі органи курултаю: президія, секретаріат, редакційна і мандатна комісії. Курултай ухвалив «Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу», якою було визначено курс на нац.-держ. самовизначення крим. татар і заявлено їхні права на землі та природні ресурси Криму. Також були ухвалені: «Звернення до кримськотатарського народу», «Звернення до всіх жителів Криму», «Звернення до Президента СРСР, Верховної Ради СРСР, Верховної Ради УРСР», «Звернення до Організації Об’єднаних Націй, народів, парламентів і урядів держав, міжнародних організацій», резолюція «Про виконання рішень державних органів, пов’язаних з поверненням кримських татар у Крим», постанови «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу» та «Про перехід на латинську графіку», а також положення про меджліс кримськотатар. народу. Курултай обрав представницький орган кримськотатар. народу — Меджліс кримськотатарського народу. Головою меджлісу був обраний Мустафа Джемілєв, його заст. — Рефат Чубаров. Головою ревізійної комісії затверджений Ремзі Аблаєв. Відтоді й до кінця 2008 були обрані 3-й, 4-й, 5-й курултаї, кожен з яких мав по кілька сесій. Так, 27—31 лип. 1993 відбулася 2-га сесія 2-го курултаю. Її делегати обговорили проект нового
регламенту курултаю, провели ротацію 1/3 складу меджлісу, обрали новий склад ревізійної комісії. 187 делегатів курултаю підтвердили таємним голосуванням повноваження голови меджлісу М.Джемілєва. За поданням голови меджлісу сесія затвердила на посаді 1-го заст. голови меджлісу Р.Чубарова. Головою ревізійної комісії був обраний Бекір Аджиалієв. Сесія ухвалила постанови «Про діяльність Меджлісу кримськотатарського народу в період з червня 1991 р. по липень 1993 р.» та «Про прийняття кримськотатарського алфавіту на основі латинської графіки», основні напрями діяльності меджлісу на період до 3-го курултаю, а також регламент курултаю. 27—29 листоп. 1993 відбулася 3-тя (позачергова) сесія 2-го курултаю. Вона була скликана меджлісом для вироблення позиції з питання участі чи неучасті крим. татар у майбутніх виборах нового складу ВР і президента Криму. За пропозицією групи делегатів із Серед. Азії до порядку денного було внесено також питання про заходи з надання допомоги поверненню на Батьківщину крим. татар, які все ще перебувають у місцях висилки. Сесія ухвалила постанови «Про участь у виборах Верховної Ради Криму», «Про інститут президентства в Криму», «Про негайні заходи по наданню допомоги в поверненні й облаштуванні кримських татар, які вимушено проживають у місцях висилки», а також звернення до 15-ї сесії ВР АР Крим і до РМ АР Крим, передвиборну платформу курултаю, затвердила список претендентів у кандидати в депутати ВР АР Крим, висунутий курултаєм, та текст зобов’язання кандидата в депутати, який дав згоду на висування від курултаю. Вибори делегатів на 4-й курултай відбулися 2001. 1-ша сесія 4-го курултаю проходила в м. Сімферополь 9—11 листоп. 2001. Сесія ухвалила, зокрема, «Регламент Курултаю кримськотатарського народу», який визначає повноваження і порядок діяльності курултаю та його органів. У регламенті зазначається, що кримськотатар. народ на курултаї представляють делегати, які обираються крим. татарами і членами їхніх сімей, незалежно від на-
ціональності, що постійно проживають на тер. України, а також крим. татарами і членами їхніх сімей — громадянами України, незалежно від місця проживання. Строк повноважень курултаю встановлено 5 років. Питання про визнання актом геноциду депортації кримськотатарського народу 1944 та насильницького утримання крим. татар у місцях вигнання і пов’язаних із цим злочинів було розглянуто на 4-й сесії 4-го курултаю, яка відбулася 9—11 груд. 2005. За результатами його обговорення делегати ухвалили відповідну постанову. На сесії було розглянуто також питання про участь крим. татар у виборах нар. депутатів України, депутатів ВР АР Крим, місц. рад і сільс., селищних і місц. голів. 22—24 груд. 2006 відбулася 5-та сесія 4-го курултаю. Делегати розглянули найбільш актуальні проблеми, пов’язані з поверненням, облаштуванням та відновленням прав крим. татар, та ухвалили рішення з питань про освіту кримськотатар. мовою, про діяльність Спец. комісії курултаю з вивчення геноциду кримськотатар. народу і подолання його наслідків, про внесення змін до «Положення про вибори делегатів Курултаю кримськотатарського народу». Перша сесія 5-го курултаю відбулася 5—7 груд. 2007. На ній було переобрано керівництво меджлісу, поставлено питання про вдосконалення діяльності й структурні зміни курултаю та його виконавчого органу — меджлісу. Літ.: Зінченко Ю. Кримські татари. К., 1998; Гарчев П. Курултай і Центральна Рада. «Кримські студії», 1999, № 1; Тищенко Ю., Піховшек В. Повернення кримських татар. Хроніка подій. К., 1999; Курултай кримськотатарського народу. Web: Центр інформації та документації кримських татар (http://www.cidct.org.ua). О.М. Майборода.
взято франц. екю чи іспанський песо (ці К. стали називати також «піастрами» — «пластинами»). Вагові показники монети та проба срібла в ній у випусках різних років постійно зменшувалися — від 26 г 700-ї проби (1703) до 19 г 545-ї проби (1757) і до 12,6 г 465-ї проби (1789) та 3 г 170-ї проби (1830). Від 1787 1 К. = 40 пара = = 120 акче. Від 1844 100 К. = 1 ліра. Нині 1 К. = 4 пара. Літ.: Schaedlinger A.C. Osmanische Numismatik: Von den Anf@ngen des Osmanischen Reiches bis zu seiner Aufl`sung 1922. Braunschweig, 1973; Hinz W. Islamische W@hrungen umgerechnet: Ein Beitrag zur islamischen Wirtschaftsgeschichte in Gold. Wiesbaden, 1991; Krause Ch., Mishler C. Standard Catalog of World Coins: 1701— 1800. Iola, Wisconsin, 1994; Krause Ch., Mishler C. Standard Catalog of World Coins: 1801—1995. Iola, Wisconsin, 1995; Krause Ch., Mishler C. Standard Catalog of World Coins: 1601—1700. Iola, Wisconsin, 1998. О.Д. Огуй.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУРУЛТАЙ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
