КУРБАС Роман Пилипович (08. 01.1883 — після червня 1944) — правник, громад. і політ. діяч. Д-р права (1911). Дядько Л.Курбаса. Н. в с. Старий Скалат (нині село Підволочиського р-ну Терноп. обл.). Навч. в г-зії в Тернополі, закінчив правничий ф-т Львів. ун-ту. У студентський період став чл. Української соціал-демократичної партії Галичини. Знався з В.Винниченком, сприяв йому в переході австрійсько-рос. кордону і переправленні нелегальної літ. в Російську імперію. Працював помічником адвоката в м. Стрий. 1912 відкрив канцелярію в м. Борщів. Крім фахової діяльності, брав участь у діяльності укр. товариств. Під час Першої світової війни служив офіцером у тилових частинах австрійс. армії. На початку листоп. 1918 — учасник встановлення в Борщеві й повіті укр. влади. Обраний делегатом Української національної ради ЗУНР, очолював її законодавчу комісію; один із авторів закону республіки про громадянство. У січ.—берез. 1919 був комісаром Борщівського повіту. Потім працював заст. держ. ревізора в держ. секретарстві внутр. справ ЗУНР; займався справами корупції і службових зловживань. У лип. 1919 разом з Українською Галицькою армією перейшов у Велику Україну. Навесні 1920 повернувся в Галичину. Поселився в м-ку Рожнятів, де 1922 відкрив адвокатську канцелярію. Один з організаторів і чільних діячів культ. та освіт. життя в містечку й повіті: 1926—39 очолював повітову філію т-ва «Просвіта» (див. Просвіти), займався заснуванням і підтримкою діяльності в селах читалень, театральних груп, оркестрів. Входив до Союзу укр. адвокатів. Після початку Другої світової війни та введення військ Червоної армії (див. Радянська армія) на західноукр. землі (див. Возз’єднання українських земель в
єдиній державі) восени 1939 був заарештований органами НКВС УРСР й ув’язнений у тюрмі в м. Долина. Навесні наступного року звільнений. Під час окупації військами вермахту в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 західноукр. земель (1 лип. 1941 — 28 лип. 1944) обіймав у Рожнятові посаду бургомістра. У черв. 1944 виїхав у еміграцію. Подальша його доля невідома. Вважається, що він пропав безвісти; найімовірніше, загинув у дорозі. Літ: Бажанський М. Вічно житимуть..: Постаті від зарання історії аж до найновіших часів. Детройт, 1984; Тернопільський енциклопедичний словник, т. 2. Тернопіль, 2005; Гуцал П. Роман Курбас. «Рада: Інформаційно-методичний вісник», 2006, № 11. П.З. Гуцал.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУРБАС РОМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
