КУНЦЕВИЧ (Кунчич) Іван (чернече ім’я — Йосафат; бл. 1580— 1623) — полоцький унійний (греко-катол.) архієпископ (1618— 23). Н. в м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський) у сім’ї міськ. лавника Г.Кунчича. Після закінчення у Володимирі церковно-приходської шк. переїхав до
Вільно (нині м. Вільнюс), де зайнявся купецькою справою. Зблизився із духовними особами з оточення унійного митрополита Іпатія (Потія), а також єзуїтами. 1604 прийняв чернечий постриг у Віленському монастирі св. Трійці (можливо св. Софії) під ім’ям Йосафат. 1614 К. став архімандритом цього монастиря, а 1618 — полоцьким унійним архієпископом. Змінив міщанське прізвище Кунчич, надавши йому шляхетського звучання — Кунцевич. Спираючись на підтримку королів. влади, силовими методами підпорядковував своїй владі правосл. церкви. Після посвячення в сан полоцького правосл. архієпископа Мелетія (Смотрицького; 1620) К. розгорнув запеклу боротьбу проти нього, а також міщан, які твердо трималися правосл. віри. У полоцькій єпархії відбувалися арешти православних, котрі не корилися владі унійного архієпископа, силоміць відбиралися храми. 12 листоп. 1623, під час чергової спроби утвердити свою владу в Вітебську (нині місто в Білорусі), К. був убитий правосл. міщанами. 1643 беатифікований РКЦ як мученик, а 1867 рим. папа Пій IX канонізував його як святого римо-катол. церкви. К. — автор 7 полемічних творів, що не дійшли до нашого часу. Літ.: Жукович П.Н. Убийство Иосафата Кунцевича. «Христианское чтение», 1907, сентябрь; Polski S»ownik Biograficzny, t. 16. Wroc»aw—Warszawa—Krak\w, 1971; Encyk»opedia Historii Polski. Dzieje polityczne, t. 1. Warszawa, 1994; Грушевський М. Історія України-Руси, т. 7. К., 1995; Frick D.A.
