КУЛЬЧИЦЬКА Олена Львівна (15.09.1877—08.03.1967) — живописець, графік, педагог, громад. діяч. Засл. діяч мист-в УРСР (1945), проф. (1948), чл.-кор. Акад. арх-ри УРСР (1950), нар. худож. УРСР (1956). Н. в м. Бережани. Дитячі роки провела на Гуцульщині. 1901—03 навч. в худож. студії Р.Братківського і С.Качора-Батовського (Львів), 1903—08 — у Віденській худож.пром. школі. У творчості поєднала давні традиції укр. гравюри з новими тенденціями тогочасної
європ. графіки. На своїй першій виставці (Львів, 1909) представила естампи, акварелі, емалі, карбування, філігрань. У подальшому виставляла свої твори у Кракові, Варшаві, Познані (нині місто в Польщі), Києві та ін. містах. 1910—38 викладала рисунок і малювання у г-зії, ліцеї та вела семінар з цього профілю в Дівочому ін-ті (Перемишль; нині м. Пшемисль, Польща). Навесні 1939 вийшла на пенсію і переїхала до Львова. Працювала в етногр. від. Музею Наукового товариства імені Шевченка; 1945— 51 — викл. Львів. поліграфічного ін-ту (з 1948 — проф. книжкової графіки). 1950 подарувала Львів. музеєві укр. мист-ва понад 3 тис. творів. Найбільшу славу принесли К. естампи, виконані в техніках деревориту, кольорового лі-
нориту, офорта, акватинти, багато з яких не мають аналогів в укр. графіці. Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1967). Депутат ВР УРСР кількох скликань. Мала урядові нагороди СРСР. П. в м. Львів. 1971 у Львові відкрито Худож.-меморіальний музей О.Кульчицької. Осн. праці: Альбом акварелей та ліногравюр (1958); Народний одяг західних областей УРСР (1959); Живописні твори: «Діти на леваді» (1909); «Бабуля», «Діти з свічками», «Жнива» (усі — 1913); Офорти: «Бора» (1911), «Берізки» (1912), «За море» (1915), «На панщині» (1918), «Проти бурі» (1928); Дереворити і лінорити: «Українські письменники» (1920), «Пори року» (1924), «Народна архітектура» (1931), «Гуцульщина» (1935), «Легенди гір і лісів» (1936), «Довбуш», «Головач» (1940); Ілюстрації до книжок: серія «Нашим найменшим» (1915—28), «Слово о полку Ігоревім», «Українська народна міфологія» (1922), твори М.Коцюбинського, І.Франка, В.Стефаника, Ю.Федьковича та ін.; Акватинти: «У містечку» (1910), «Сусідки» (1911), «У лісі» (1912), «Цвинтарна брама» (1913), «Тим, що відійшли» (1914) та ін. Літ.: Голубець М. Олена Кульчицька. Львів, 1933; Вільде І. В майстерні О.Кульчицької. «Радянська жінка», 1946, № 10/11; Свенцицкая Е. Народный художник Украины. К 80-летию Е.Кульчицкой. «Искусство», 1958, № 2; Фіголь Д. Скарб Олени Кульчицької. «Народна творчість та етнографія», 1967, № 4; Гапак С. Народна художниця Олена Кульчицька. «Дукля», 1977, № 6; Коваль Я. Із Бережан — у широкий світ. «Жовтень», 1978, № 1; Попович В. Олена Кульчицька в моїй пам’яті. «Нотатки з мистецтва» (Філадельфія), 1978, № 18; Художественно-мемориальный музей Елены Кульчицкой во Львове: Путеводитель. Львов, 1978; Попов А. Олена Кульчицька. К., 1983; Кейван І. Нариси з історії української культури, кн. 3: Українське образотворче мистецтво. Едмонтон, 1984; Кавун О. «Працювати, жертвенно працювати для молоді, для всього народу». В кн.: Ми — в історії. К., 1998; Запаско Я. Спомин про Олену Кульчицьку — видатного художника книги і педагога. «Вісник Львівської академії мистецтв», 1999, вип. 10; Волошин Л. Творці українського модерну: Олена Кульчицька. «Образотворче мистецтво», 2005, № 4; Жадько В. Український некрополь. К., 2005; Пеленська О. Український портрет на тлі Праги.
Нью-Йорк—Прага, 2005; Горинь Б. Про Кульчицьку. В кн.: Горинь Б. Не тільки про себе, кн. 1. К., 2006; Кость Л. Іван Франко у творчості Олени Кульчицької. «Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького», 2006, № 4 (9); Попович Ж. Панночка з етюдником. «Дзеркало тижня», 2007, 22 верес.; Залізняк Б. Олена Кульчицька — мистецький класик України. «Дзвін», 2008, № 1. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУЛЬЧИЦЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
