КУКУРУЗА Степан (р. н. і р. с. невід.) — громад. та культ. діяч у м. Харбін (Маньчжурія, пн.-сх. частина Китаю; див. Далекосхідні поселення українців; Китай, українці в Китаї). Родом з Подільської губ. 1906 царський уряд позбавив його права вчителювати (до цього часу працював сільським учителем) і він був висланий до Сибіру. Згодом став службовцем Китайс. Чанчуньської (Китайсько-Сх., нині Харбінська) залізниці. Жив у Харбіні, диригував хором при Укр. клубі (з 1909). Організатор і впродовж багатьох років (з 1910) голова аматорського гуртка «Бандура». Після Лютневої революції 1917 був обраний (у берез. 1917) секретарем тимчасового Укр. бюро в Харбіні. У лип. 1917 як чл. правління Укр. клубу обраний до складу Маньчжурської окружної укр. ради, чл. її президії, кер. культ.-просвiтньої секції. Від груд. 1917 — ред. ж. «Засів». У жовт. 1918 — секретар 4-го Укр. далекосх. надзвичайного з’їзду (проходив у м. Владивосток, нині місто в РФ). 1918—19 — секретар укр. консульства в Харбіні. Автор двох читанок — «Перша читанка» і «Рідні зерна» — та граматики для укр. шкіл на Далекому Сході. 1921 — заст. голови укр. правосл. братства Покрови Пресвятої Богородиці в Харбіні, диригент церк. хору, чл. ревізійної комісії харбінського т-ва «Просвіта» (див. Просвіти). 1936 виїхав з родиною до СРСР. Невдовзі був репресований і страчений. Літ.: Світ І. Український консулят в Харбіні. В кн.: Календар «Свободи» на рік 1957. Джерсі Сіті, 1956; Його ж. Українська церква в Китаї. В кн.: Український православний календар на 1973 рік. Нью-Йорк, 1973; Попок А. Українське театральне та хорове мистецтво на Далекому Сході у XX ст. «Визвольний шлях» (Лондон),
Кукрецька культура. Кременеві вироби зі стоянки Кукрек.
460 КУЛАКОВСЬКИЙ
2001, кн. 7; Його ж. Українські поселення на Далекому Сході: Історикосоціологічний нарис. К., 2001; Його ж. Українці на Далекому Сході: організації, події, персоналії. К., 2004. А.А. Попок.
Ю.А. Кулаковський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУКУРУЗА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
