КУЗЬМИН (Кузьмін) Анастасій Дмитрович (р. н. невід. — п. 15(03).01.1826) — військовик, декабрист. Н. у дворянській сім’ї. Навч. в 2-му кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі, звідти 1817 випущений до армії прапорщиком. Від 4 черв. (23 трав.) 1822 — поручик. Командував 5-ю мушкетерською ротою Черніг. піх. полку, розташованою в с. Триліси Васильківського пов. Київ. губ. (нині село Фастівського р-ну Київ. обл.). Вступив до Товариства з’єднаних слов’ян, а також до солдатської артілі свого підрозділу. Уночі на 10 січ. 1826 (29 груд. 1825) на його квартирі, але за його відсутності (у цей час К. був на службі), жандарми та полковий командир підполковник Г.Гебель ув’язнили щойно прибулих до с. Триліси С.МуравйоваАпостола з братом М.Муравйовим-Апостолом. Вранці цього ж дня К. разом із спільниками-офіцерами В.Соловйовим, І.Сухино-
454 КУЗЬМИЧ
Юліян КуїловськийСас.
вим і М.Щепиллом визволив затриманих з-під варти. Потім за наказом С.Муравйова-Апостола К. повів свій підрозділ на з’єднання зі сподвижниками-однополчанами, які були розквартировані в ін. населених пунктах Васильківського пов., фактично ініціювавши цим Чернігівського полку повстання. 12 січ. 1826 (31 груд. 1825) К. публічно заявив про рішучий намір пожертвувати собою в розпочатій боротьбі: «Свобода або смерть!». 15 (3) січ. 1826 у бою з каральними військами поблизу с. Ковалівка (нині село Васильківського р-ну Київ. обл.) був поранений і схоплений карателями. Перебуваючи під арештом у будинку корчми (заїзду) поблизу с. Триліси, застрелився. 16 (4) січ. похований із загиблими напередодні соратниками І.Муравйовим-Апостолом, М.Щепиллом та рядовими Ісаком Акусовим, Степаном Івановим, Мином Юрієм, Юрієм Юрієм, Никифором Єпіфановим, Єфимом (Юхимом) Михайловим понад шляхом на пагорбі край цього села. 11 квіт. (30 берез.) військ. суд при 1-й армії визначив К., І.Муравйову-Апостолу та М.Щепиллу посмертну кару, затверджену 24 (12) лип. імп. Миколою I. Згідно з вироком, їх символічно стратили у Василькові: на майдані 4 верес. (23 серп.) 1826 встановили шибеницю і на ній прибили дошку з їхніми іменами. На їхній могилі цар заборонив встановлювати хрест чи пам’ятник. За доби УРСР в с. Триліси встановлено пам’ятний знак з викарбуваними на ньому словами, що тут є братська могила М.Щепилла, І.Муравйова-Апостола, А.Кузьміна, І.Акусова, М.Юрія, Ю.Юрія, С.Іванова, Н.Єпіфанова, Є.Михайлова — учасників повстання проти самодержавства 1826 року. Літ.: Восстание декабристов: Материалы, т. 8. Л., 1925; Базилевич В.М. Восстание Черниговского полка: 1825—1826 гг. В кн.: Из эпохи борьбы с царизмом, сб. 5. К., 1926; Його ж. Декабристи на Київщині: 1825—1826. К., 1926; Рух декабристів на Україні. Х., 1926; Нечкина М.В. Общество соединенных славян. М.—Л., 1927; Восстание декабристов: Материалы, т. 6. М.—Л., 1929; Воспоминания и рассказы деятелей тайных обществ 1820-х годов, т. 1—2. М., 1931—33; Порох И.В. Восстание Черниговского полка. В кн.: Очерки из истории движения
декабристов. М., 1954; Нечкина М.В. Движение декабристов, т. 1—2. М., 1955; Лисенко М.М. Повстання Чернігівського полку. К., 1956; Сергієнко Г.Я. Декабристи та їх революційні традиції на Україні. К., 1975; Мемуары декабристов: Южное общество. М., 1982; Декабристы в воспоминаниях современников. М., 1988; Декабристы: Биографический справочник. М., 1988; Мемуары декабристов. М., 1988. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУЗЬМИН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
