С. Крушельницька в партії Баттерфляй в опері Дж. Пуччіні «Чіо-Чіо-сан». Початок 20 ст.
но), педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1951). Здобула всесвітнє визнання поруч з Е.Карузо, М.Баттістіні, Т.Руффо, Ф.Шаляпіним. Виконувала різнопланові сопранові партії (була неперевершеною у драматично насичених), зокрема з опер Р.Вагнера, Р.Штрауса, Дж. Пуччіні. Останній вважав її «найпрекраснішою й найчарівнішою Батерфляй». Володіла дуже сильним, дзвінким голосом із специфічним «оксамитовим» тембром, широким діапазоном у 3 октави, чудовою дикцією, яскравим акторським хистом та артистизмом. Мала надзвичайну муз. пам’ять (могла вивчити оперну партію за 2—3 дні), визначну віртуозну техніку, чудову зовнішність, співала на 7-ми європ. мовах. Н. в с. Білявинці (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.) в родині священика. Замолоду виявила чималі муз. здібності: навч. гри на фортепіано, брала участь у хорах і виставах аматорських театрів, «Руської бесіди» в Тернополі, диригувала хором, вивчала нар. пісні. Закінчила Львів. консерваторію як мецо-сопрано (1893, клас В.Висоцького). 1893—94 вдосконалювалася в Мілані в театрі «Ла Скала» (Італія; як лірико-драм. сопрано, клас Ф.Креспі), 1895 — у Відні (клас Генсбахера, вивчала опери Р.Вагнера). Артистичну діяльність розпочала в концертах львів. «Бояна». 1893 дебютувала на сцені
Львів. опери в партії Леонори («Фаворитка» Д.-Г.Доніцетті). Виступала на сценах багатьох оперних театрів світу, зокрема Кремони, Трієста (1895, обидва міста в Італії), Одеси (1896), Буенос-Айреса («Колон», 1897, Аргентина), Варшави (Великий театр, 1898—1902), Санкт-Петербурга (1899, 1900, 1901), Парижа («Гранд-Опера», 1902, Франція), Неаполя («Сан-Карло», 1903), Генуї (1904), Мілана («Ла Скала», 1904, 1906, 1909, 1915, усі Італія), Каїра (1904, Єгипет), Риму (1905, Італія) тощо. Виконала близько 60 партій в операх Р.Вагнера, Дж.Верді, Дж.Пуччіні, Ш.Гуно, Ж.Бізе, Р.Штрауса, М.Масне, С.Гулака-Артемовського, П.Чайковського та ін. 1904 на запрошення Дж.Пуччіні блискуче виконала партію Баттерфляй у його опері «Чіо-Чіо-сан» (театр «Гранде», Трієст), після чого ця опера здобула всесвітнє визнання. Від серед. 1920-х рр. залишила оперну сцену, виступала в камерних концертах (країни Зх. Європи, Канада, США). Була тонким, глибоким інтерпретатором творів К.Монтеверді, К.В.Глюка, В.-А.Моцарта, Ф.Шуберта, Р.Шумана, Й.Брамса, М.Равеля, М.Мусоргського. 1928 гастролювала в Галичині. Пристрасно популяризувала укр. музику. 1900 на сцені т-ру «Скарбка» (Львів) разом з О.Мишугою виступала в опері «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського. Блискуче виконувала укр. нар. пісні, твори С.Людкевича. Брала участь у ювілейних концертах М.Шашкевича, Д.Січинського, М.В.Лисенка, у вшануванні пам’яті Т.Шевченка у Львові, Тернополі, Чернівцях, Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща) та ін. містах Галичини. Світогляд сформувався під впливом І.Франка й М.Павлика, з якими підтримувала дружні стосунки. Була пов’язана творчою дружбою з В.Стефаником, О.Кобилянською, Н.Кобринською, М.В.Лисенком, Д.Січинським, О.Мишугою, Ф.Шаляпіним, М.Менцинським, А.Тосканіні, Дж.Пуччіні. Поміж партнерів по сцені: О.Мишуга, М.Баттістіні, А.Дідур, В.Флоріанський, Е.Карузо, Т.Руффо та ін. Від 1939 проживала у Львові, де активно включилася в муз.
життя. 1946—51 — проф. Львів. консерваторії. П. в м. Львів. Похована на Личаківському цвинтарі. На могилі 1978 встановлено пам’ятник (скульп. Т.Бриж). У с. Біла Терноп. р-ну Терноп. обл. в будинку, де пройшло дитинство К., 1963 було відкрито Білецький меморіальний музей. Її ім’я присвоєно Терноп. муз. уч-щу, Львів. оперному театру та Львів. середній спец. музичній школі, вулицям у цих містах. 1989 у власному будинку К. у Львові (вул. Чернишевського, нині С.Крушельницької), де вона жила останні роки, відкрито меморіальний музей К., а також встановлено меморіальну дошку (скульп. Е.Мисько, 1977). Прижиттєвий портрет К. роботи Я.Музики зберігається у Муз.-меморіальному музеї К. у Львові. Існують також скульптурні портрети К. (В.Власов, Л.Бичанич, Я.Мотика, В.Одрехівський, Е.Мисько), медаль скульптора Фарнезі із зображенням співачки в ролі Саломеї. Про К. знято 2 кіноф-ми: «Пісня подолянки» (реж. Р.Фощенко, 1966, студія документальних фільмів), «Повернення Баттерфляй» (реж. О.Фіалко, 1983, Київ. кіностудія ім. О.Довженка); написані: роман-біографія В.Врублевської (1979), драма-легенда Б.Мельничука й І.Ляховського (Тернопіль, 1994) та балет М.Скорика «Повернення Баттерфляй» (Львів, 2006) за мотивами опери Дж.Пуччіні «Чіо-Чіо-сан». Видано зб. «Українські народні пісні з репертуару С.Крушельницької» (упорядник І.Майчик, К., 1971). 1997 на відзначення 125-річчя від дня народження К. було випущено ювілейну монету з її зображенням номіналом у 2 гривні. 1988 на честь К. було засновано фестиваль оперного мист-ва у Львові. 1991 в Україні засновано Міжнар. конкурс оперних співаків ім. С.Крушельницької (уперше відбувся у Львові, 20 листоп. — 1 груд. 1991). Літ.: Славетна співачка: Спогади і статті про Соломію Крушельницьку. Львів, 1956; Муха А., Мазепа Л. Музично-театральне життя. В кн.: Історія української музики, т. 3. К., 1968; Головащенко М. Чарівниця співу. «Музика», 1973, № 4; Кортопассі Р. «Мадам Баттерфляй» — тріумф Соломії Крушельницької. «Музика», 1973, № 4; Герета І.П. Музей Соломії Кру-
шельницької: Нарис-путівник. Львів, 1978; Головащенко М. Соломія Крушельницька в «Ла Скала». «Музика», 1978, № 5; Соломія Крушельницька: Спогади. Матеріали. Листування, ч. 1–2. К., 1978—79; Врублевська В. Соломія Крушельницька. К., 1979; М., 1989 (рос. мова); Загайкевич М. Великій артистці. «Музика», 1980, № 4; Віночок Соломії Крушельницької. Поезії і музичні твори. Висловлювання визначних діячів культури. Тернопіль, 1992; Фільц Б. Родовід Григорія Савчинського, священика і письменника зі Звенигорода (діда Соломії Крушельницької). В кн.: Матеріали 6-ї наукової геральдичної конференції 27—29 березня 1997 р. Львів, 1997; Її ж. Славетна співачка — гордість України. В кн.: Україна музична’98. К., 1998; Її ж. Внесок старовинного роду Савчинських в культурно-мистецьке і духовне життя України. «Історія України. Маловідомі імена, події, факти», 1999, вип. 6; Горак Я. Львівські виступи Соломії Крушельницької 1903 року у музично-критичній оцінці Анатоля Вахнянина. В кн.: Музична україністика: сучасний вимір, вип. 1. К., 2005; Соломія Крушельницька та світовий музичний простір: Збірник статей. Тернопіль, 2007. Б.М. Фільц.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Крушельницька Соломія Амвросіївна» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
