КРИВИЦЬКА (Єлисеєва) Леся (Олександра) Сергіївна (16(04). 01.1899—07.11.1983) — актриса, громад. діячка. Нар. арт. УРСР (1954). Н. в м. Чигирин. Від 1918 навч. в театральній шк. в Києві і одночасно працювала в театрі М.К.Садовського. Разом із театром виїхала в Галичину, звідки інтернована в Домб’є — табір біля Кракова. Від 1921 — у Львові. Працювала в мандрівних укр. трупах: драм. театрі ім. І.Франка, «Українському театрі» під кервом Й.Стадника, театрах ім. Тобілевича, «Заграва» під керівництвом В.Блавацького, ім. І.Котляревського та ін. Наприкінці 1930-х рр. вела клас худож. слова у Вищому муз. ін-ті ім. Лисенка у Львові, від 1940 — актриса Львів. укр. театру ім. Лесі Українки, 1944—73 — Львів. укр. драм. театру ім. М.Заньковецької. Ролі: Анна, Предслава («Украдене щастя», «Сон князя Святослава» І.Франка), Ольга («Три сестри» А.Чехова), пані Наталія Семенівна («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М.Л.Кропивницького), у двох п’єсах — матір («Вій, вітерець!» Я.Райніса, «Поступися місцем» В.Дельмар) та ін. Автор спогадів «Повість про моє життя» (1965). П. в м. Львів. Літ.: Митці України. К., 1992; Кирчів Р. Тернистий шлях актриси Лесі Кривицької. В кн.: Український альманах. Варшава, 1999; Веселка С. Заньківчани. «Арт-поступ», 1999, 26 січня. Т.Ю. Галайчак.
Кривин. Загальний вигляд палацу князів Яблоновських. 19 ст.
Кривин. Палац з боку в’їзної брами. Малюнок Н. Орди.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРИВИЦЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
