КРАМСЬКОЙ (Крамський) Іван Миколайович (08.06(27.05).1837— 05.04(24.03).1887) — художник та критик. Н. в м. Острогожcьк (нині місто Воронезької обл., РФ). Походив зі збіднілої міщанської родини. З дитинства — малярсамоучка. Працював ретушером у харків. та петерб. фотографів. 1857—63 навч. в петерб. Акад. мист-в. Один із ініціаторів «бунту чотирнадцяти», котрий привів до виходу з Акад. мист-в багатьох її випускників, які заснували артіль художників. Викладав у Рисувальній школі Т-ва сприяння мист-в (1863—68). Академік петерб. Акад. мист-в (1869). Один із засн. Т-ва пересувних худож. виставок (1870). Обстоював принцип вільного худож. розвитку молодих людей. Не раз відвідував
Крамськой І. Портрет Т.Г. Шевченка. 1871.
Крамськой І. Русалки (Травнева ніч). 1871.
Крамськой І. Портрет художника Шишкіна. 1873.
Україну. 1871 працював на Сумщині. Створив галерею портретів визначних рос. письменників, учених, художників та громад. діячів, у т. ч. портрети Л.Толстого (1873), І.Шишкіна (1873), М.Салтикова-Щедріна (1879), С.Боткіна (1880) та ін. Автор численних портретів селян та жанрових картин і сцен з нар. життя, творів з гуманістичними, морально-філос. та християн. мотивами: «Христос у пустелі» (1872), «Невідома» (1883), «Невтішне горе» (1884), «Селянин з вуздечкою» (1883) та ін. Брав участь у розписі плафонів Храма Христа Спасителя в Москві. Виконав малюнок «Шевченко на Батьківщині» (1862) та за фотографією портрет Т.Шевченка (1871), низку робіт за мотивами творів М.Гоголя і власними спогадами про Україну: «Русалки» (1871), «Місячна ніч» (1880) та інші. Тв.: Письма. Статьи, т. 1—2. М., 1965—66. Літ.: Иван Николаевич Крамской. Его жизнь, переписка и художественно-критические статьи. 1837—1887. СПб., 1888; Репин И.Е. Иван Николаевич Крамской: Памяти учителя. «Русская старина», 1888, № 5; Гольдштейн С.Н. Иван Николаевич Крамской. М., 1965; Ступак Ю.П. Крамськой і Україна. К., 1971; Курочкіна Т.І. Іван Миколайович Крамськой. К., 1980; Абарбарчук С. Українські адреси Крамського. «Культура і життя», 1987, 12 лип.; Из переписки И.Н. Крамского и И.Е. Репина [1873 г.]. «Подъем», 2001, № 3. О.В. Ясь.
Красилів. Костьол. Кінець 18 — початок 19 ст. (Нині — костьол Пресвятого Серця Ісуса монастиря ордену Братів Менших Капуцинів.) Фото початку 21 ст.
воду Дашава—Київ. 1958 запрацював маш.-будівний з-д (створений шляхом реорганізації 1957 Красилівських ремонтно-механічних майстерень), 1970 — агрегатний з-д (створений у верес. 1968 як філія при Київському виробничому об’єднанні ім. Артема за розпорядженням Мін-ва авіаційної пром-сті СРСР для забезпечення виготовлення деталей до виробів авіаційної техніки). Місто від 1964. У К. народився С.Хотовицький, один з основоположників вітчизн. педіатрії. Архіт. пам’ятки: меморіальний комплекс загиблим воїнам у роки Другої світової війни. Літ.: ІМіС УРСР. Хмельницька область. К., 1970; Гуменюк С.К., Морський М.Д. Туристські маршрути Хмельниччини: Путівник. Львів, 1983. Р.В. Маньковська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАМСЬКОЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
