КРАЛИЦЬКИЙ Анатолій Федорович (12.02.1835—11.02.1894) — письменник, етнограф, історик, фольклорист, журналіст і громад. діяч, один із закарп. «будителів» 2-ї пол. 19 ст. Н. в с. Вишні Чабини (нині село в Словаччині) в багатодітній сім’ї священика. Освіту здобув у монастирських школах та Ужгородській духовній семінарії. Від 1869 і до кінця життя був ігуменом Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря. Друкувався в різних виданнях Будапешта (нині столиця
Угорщини), Відня, Москви, СанктПетербурга, Києва, Львова, зокрема на сторінках перших у Закарпатській Україні періодичних видань «Церковная газета» (1856—58) і «Свет», у галицьких часописах «Слово», «Житє і слово». Автор низки романтичних тв. — «Князь Лаборець», «Пугачов», «Наполеон в Москві», «Жизнь на Руси», «Пастир у полонинах», «Не ходи, Грицю, на вечорниці!», біографічного нарису «Михаил Александрович Балудянский» та ін. Бібліографія наук., публіцистичних і літ. праць К. налічує понад 400 позицій. 1874 він опублікував уривок з Мукачівського літопису 15 ст. (сам літопис не знайдений) та ст. «Северно-Восточная Угорщина», в якій дав топографічно-геогр. опис усіх закарп. комітатів з характеристикою міст і сіл, нац. складу їхніх мешканців тощо. Підтримував творчі контакти з багатьма діячами к-ри та науки, зокрема з А.Будиловичем, Б.Дедицьким, А.Дешком, Ф.Єзберовим, О.Петровим, К.Сушкевичем, І.Срезневським, М.Ф.Раєвським, І.Франком, листувався з Я.Головацьким та М.Драгомановим, які надрукували зібрані ним фольклорні матеріали: Я.Головацький — у 4-томній праці «Народные песни Галицкой й Угорской Руси» (1878), М.Драгоманов — у зб. «Малоруські народні пісні» та у зб. «Малоруські народні перекази». П. у монастирі м. Мукачеве. На честь К. в містах Ужгород та Мукачеве названо вулиці, а в с. Чабини (Межилабірський округ, Словаччина) йому споруджено пам’ятник. Тв.: Хрестоматія закарпатської української літератури XIX ст., ч. 2. Кошице, 1985; Вибрані твори. Пряшів, 1984; Кому мила єсть отчина... Ужгород, 1998. Літ.: Микитась В. Галузка могутнього дерева. Ужгород, 1971; о. Анатолій Кралицький. Бібліографічний покажчик. Ужгород, 1994; Бабота Л. Закарпатоукраїнська проза другої половини XIX ст. Братислава—Пряшів, 1994; Данилюк Д. Історична наука на Закарпатті (кінець XVIII — перша половина XX ст.). Ужгород, 1999. С.В. Віднянський.
Дінця, бас. Дону). Вузол автомобільних і залізничних шляхів. Нас. 173 тис. осіб 77 національностей (2006). Виникнення міста пов’язане з будівництвом Курсько-Харково-Азовської залізниці і спорудженням на ній 1868 поблизу р. Казенний Торець залізничної напівстанції, названої Краматорськ. Поряд з напівстанцією в урочищі р. Біленька на той час уже існувало старовинне селище з такою самою, як і річка, назвою, а неподалік були дві слободи — Білянська (виникла 1753) та Шабельківка (виникла 1758). 1870 у с. Біленька почав діяти спиртовий з-д. 1878, після відкриття руху поїздів по Донец. кам’яновугільній залізниці, напівстанція Краматорськ стала повноцінною вантажо-пасажирською станцією. 1885 поряд зі станцією було споруджено завод Е.Адельмана з вир-ва вина та алебастру. Цього ж року в слобо-
291 КРАМАТОРСЬК
Краматорськ. Вокзал. Фото початку 20 ст.
ді Шабельківка почала діяти перша в цій місцевості земська школа. 1896 біля станції спорудили мех. і ливарний завод фірми «В.Фінцер і К.Гампер» (нині це Старокраматорський машинобудівний з-д). 1898 відбулося закладання доменної печі на заводі Краматорського металургійного т-ва (нині Краматорський металургійний завод). У період революції 1905—1907 робітники К. брали участь у Горлівському збройному повстанні 1905. 1909 у Краматорськ. Мітинг з нагоди пуску Новокраматорського машинобудівного заводу. 1934.
Краматорськ. Домни заводу Краматорського металургійного товариства. Фото початку 20 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАЛИЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
