КРАВЧЕНКО Володимир Васильович (н. 11.07.1957) — історик. Д-р істор. н. (1997), проф. (1998), відмінник нар. освіти України (2004). Н. в м. Кам’янецьПодільський у родині лікарів. Закінчив істор. ф-т Харків. ун-ту (1980). 1980—81 — учитель історії та географії серед. шк. № 1 м. Дергачі. 1981—84 — аспірант каф-ри історії України Харків. ун-ту. 1986 захистив в Ін-ті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України) канд. дис. на тему: «Дмитро Іванович Багалій та його внесок до вивчення вітчизняної історії». Від 1984 працює в Харків. ун-ті (нині Харківський національний університет): спочатку — викл., потім — доц. (з 1990), 1992—94 — зав. каф-ри українознавства, з 1998 — проф. каф-ри історії України, з 1999 — зав. кафедри українознавства. Стипендіат фонду імені проф. А.Синявського (1993). Від 1994 — голова секції українознавства та славістики Пн.-Сх. наук. центру НАН України в Харкові. Стипендіат Канад.
ін-ту укр. студій (1996, 1998). 1997 захистив в Інституті української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України докторську дис. на тему: «Українська історіографія епохи національного Відродження (друга половина XVIII — середина XIX ст.)». Працював за сумісництвом зав. каф-ри історії України та музеєзнавства Харків. акад. к-ри (1999—2001), ст. н. с. Ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України. Від 2000 — координатор Програми дослідження Сх. України Канадського інституту українських студій, дир. Сх. ін-ту українознавства ім. Ковальських у Харкові. Стипендіат Амер. ради наук. т-в (2000), Українського наукового інституту Гарвардського університету (2001). Спеціалізується на вивченні укр. історіографії кін. 18 — поч. 21 ст., інтелектуальної історії Слобідської України. Гол. редактор «Вісника Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна» (серія «Історія України»), історикокультурологічного збірника «Схід— Захід»; входить до складу ряду редколегій періодичних фахових видань. Чл. спеціалізованої Вченої ради при Ін-ті укр. археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України. Автор бл. 130 наук. публікацій. Нагороджений знаком Мінва освіти і науки України «Петро Могила» (2007). Тв.: Д.И. Багалей: научная и общественно-политическая деятельность. Х., 1990; Поема вольного народу («Історія Русів» та її місце в українській історіографії). Х., 1996; Нариси з української історіографії епохи національного Відродження (друга половина XVIII — середина ХIХ ст.). Х., 1996; Д.І. Багалій в світлі й тіні своєї «Автобіографії». В кн.: Багалій Д.І. Вибрані твори, т. 1: Автобіографія. Ювілейні матеріали. Бібліографія. Х., 1999; Die Grundung der Universit@t Char’kov. Zu einigen historiographischen Mythen. «Jahrbuch fhr Universit@tsgeschichte» (Stuttgart), 2001, bd. 4; Спогади німецького професора про своє життя й мандрівки по Центральній та Східній Європі на початку ХIХ ст. В кн.: Роммель К.-Д. фон. Спогади про моє життя та мій час. Х., 2001; Історія Центрально-Східної Європи: Посібник. Львів, 2001 (у співавт.); Концепції Переяслава в українській історіографії. В кн.: Переяславська рада 1654 року (історіографія
та дослідження). К., 2003; Іван Мазепа в українській історичній літературі ХVIII — першої чверті ХIХ ст. В кн.: Mazepa e il suo tempo Storia, cultura, societa/Mazepa and his time History, culture, society. Alessandria, 2004; Бой с тенью: советское прошлое в исторической памяти современного украинского общества. «Ab imperio», 2004, № 2; Kohut Z.E. Selected Pages of an Intellectual Biography. «Journal of Ukrainian Studies», 2005, vol. 29, N. 1—2; Special Issue. Synopsis. A Collection of Essays in Honour of Zenon E. Kohut. Б/м, 2005; Університет для України. «Схід—Захід», 2005, вип. 7; Украина, империя, Россия… (обзор современной украинской историографии). В кн.: Западные окраины Российской империи. М., 2006; Літ.: Преподаватели исторического факультета Харьковского госуниверситета (1933—1991 гг.): Материалы к биобиблиографическому словарю. Х., 1992; Харкiвський нацiональний університет iмені В.Н. Каразiна: Бiобiблiографiчний словник учених Харкiвського унiверситету, т. 2: Iсторики: ч. 2: 1933—2000 рр. Х., 2001; Українські історики ХХ століття: Біобліографічний довідник, вип. 2, ч. 2. К., 2004. В.О. Крупина.
Нагороджений орденом Леніна, 2-ма орденами Червоної зірки, орденами Вітчизн. війни 2-го ст. та «Знак Пошани», а також орденом Монгол. Нар. Республіки. Похований у Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни. Літ.: Григорьев Г.К. Две Звезды. М., 1970; Яковлев В.П., Устюжанин Г.П. Генерал Кравченко. Челябинск, 1976; И генерал, и рядовой. Днепропетровск, 1983; Герои Советского Союза, т. 1. М., 1987. Л.М. Хойнацька.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кравченко Володимир Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
