КОСТЕНКО Валентин Григорович (28(16).07.1895—14.07.1960) — композитор, музикознавець, педагог і громад. діяч. Н. в слободі Уразово (нині місто Бєлгородської обл., РФ) в багатодітній сім’ї сільс. регента. Його мати знала чимало укр. і рос. пісень і часто їх співала. За деякими даними, у 6 років він написав свій перший романс на власні вірші «Ой, горечко в світі мені». Тоді ж почав співати в церк. хорі. 1905— 14 був півчим Придворної співаць-
кої капели в Санкт-Петербурзі. 1914 отримав звання учителя співу й теорії музики. 1915 склав екстерном екзамени за повний курс навчання в Петрогр. консерваторії і отримав диплом вільного художника композиції. Навчався теорії музики в М.Соколова. 1922 переїхав до Харкова, де став викладати в Харків. музично-драм. ін-ті та на Вищих музично-драм. курсах. Деякий час також працював у Вищому муз. к-ті при Наркомосі УСРР. Від 1926 почав активно виступати в пресі як музикознавець, публікувався, зокрема, в газетах і журналах «Культура і побут», «Комуніст», «Всесвіт», «Нове мистецтво», «Мистецька трибуна», «Критика», «Музика масам», «Радянська музика». 1928 видав книгу «Народна пісня та музика українська», 1930 — дослідження «Павло Сениця. До 25-річчя композиторської діяльності» й один з перших в Україні підручників «Практичний підручник елементарної теорії музики». Був чл. Асоціації революційних композиторів України (1927—32) і Спілки композиторів України (1932— 41). Від 1932 — співробітник Вищого муз. к-ту при Наркомосі УСРР, кер. муз. редакції Всеукр. муз. комітету. В 1920—30-х рр. написав багато муз. творів, зокрема: опери — «Кармелюк» (1929—30), «Карпати» (1932), «Наталка Полтавка» (1935), «Назар Стодоля» (1937), «Кочубеївна або Сава Чалий» (1937, не закінчена), балет «Відроджений степ» (1931), кантату «1905 рік»; для симфонічного оркестру — Романтичну симфонію «1917 рік» (1925), Сюїту на укр. теми (1925), Скрипковий концерт (1927); камерно-інструментальні твори — 8 струнних квартетів (1924—58), Струнне тріо (1942), для віолончелі — Сонатина, для скрипки з фортепіано — «Укр. тема з варіаціями» (1930), «Козачок» (1933), для фортепіано — Соната (1915), Етюд (1930), хори та пісні на слова Т.Шевченка, П.Тичини, Х.Алчевської; обробки нар. пісень. Його твори звучали на сценах оперних театрів Харкова, Одеси, Львова, виконувалися кращими співаками тієї доби, зокрема: З.Гайдай, М.ЛитвиненкоВольгемут, М.Гришком, І.Паторжинським.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Костенко Валентин Григорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
