КОСОВ (Косів) Стефан-Адам (чернече ім’я — Сильвестр; бл. 1600 — 23(13).04.1657) — префект Київ. колегіуму (див. Києво-Могилянська академія), єпископ Білоруський (1635—47), митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1647—57). Н. в Жировичах Вітебського воєводства в сім’ї білорус. правосл. шляхтича. Мав брата, який, імовірно, теж був духовною особою. Навч. у Київ. братській школі в часи ректорства Іова (Борецького) (1615—18) та Мелетія Смотрицького (1619— 20), потім — у Віленській акад. і Люблінському єзуїтському колегіумі, Замойській академії. Після завершення навчання прийняв чернечий постриг у Свято-Троїцькому монастирі у Вільно (нині м. Вільнюс). Деякий час викладав у Віленській братській школі та Львівській братській школі. У верес. 1631, з відкриттям Лаврської школи Петра (Могили), став її префектом. 1632—35 був першим префектом Київ. колегіуму, викладав курс риторики та курс філософії. 1632, з відкриттям колегіуму, вступив до Київ. братства. 1635 оприлюднив 2 польськомовних тв. — «Exegesis, to iest dawne sprave o szkolach Кiowskich i Winickich»» та «Paterikon, abo тywoty ss. ojc\w pieczarskich». У першому з них ішлося про Київ. колегіум, його навч. програму, доводилися переваги вивчення латини і «семи вільних наук» (див. «Вільні мистецтва»); другий являв собою стислий варіант Патерика Києво-Печерського із до-
данням до нього важливих істор. сюжетів та хронологічного списку київ. митрополитів від Михаїла (994—98) до Петра (Могили). У серп. цього ж року був висвячений в сан єпископа Мстиславського, Оршанського і Могильовського, його резиденцією став новозбудований Богоявленський собор у Могильові (нині місто в Білорусі). 1637 написав і видрукував у Кутейно (Куцеіна, нині у межах м. Орша в Білорусі) богословський тв. «Дидаскалія, альбо наука о седми сакраментах, альбо таїнах». 1647, по смерті Петра (Могили), обраний митрополитом Київ., Галицьким і всієї Руси. З початком національної революції 1648—1676 став на бік повстанців, хоча політично належав до поміркованого крила. 2 січ. 1649 (23 груд. 1648) разом із єрусалимським патріархом Паїсієм урочисто вітав гетьмана Б.Хмельницького при тріумфальному в’їзді останнього до Києва. У січ. 1650 на чолі делегації правосл. духовенства та київ. воєводи Адама Киселя виїхав на сейм до Варшави, щоб посісти своє законне місце в сенаті (див. Сенат у Речі Посполитій) і сприяти ратифікації Зборівського договору 1649 (див. Зборівський договір Криму з Польщею 1649). Однак зайняти своє місце в сенаті через протидію сенаторів-католиків не зміг, тому покинув сейм. Цього ж року висвятив правосл. єпископів на Перемишльську, Холмську й Луцьку кафедри. Упродовж поточного року й наступно-
Сильвестр (Косов). «О сакраментахъ». Київ, друкарня Києво-Печерської лаври. 1657. Титульний аркуш.
го, спираючись на положення Зборівського договору та королів. привілеї, активно повертав православним відібрані раніше в них греко-католиками церкви й монастирі (див. також Берестейська церковна унія 1596). 1652 опублікував тв. «О хиротонии» (передрук у час. «Зоря Галицька» за 1854). Був непримиренним противником союзу України з Рос. д-вою, засудив Переяславсько-Моск. договір 1654 (див. Березневі статті 1654). Вимагав підтвердити право митрополитів Київських утримувати правосл. єпархії на Волині, в Білорусі й Литві, мати вільні зв’язки із закордонними церквами, також — не присилати в Україну рос. духовних людей і не забирати силою укр. духовних до Росії. Особливо гостро виступав проти можливого підпорядкування Київ. митрополії Московському патріархатові. Відстоював право підпорядкування її Константинопольському патріархатові, що вважалося Київ. церквою «першою вольностю, єже єсть всіх вольностей і прав коренем». П. у м. Київ, похований в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Літ.: Макарий (Булгаков). История русской церкви, т. 11. СПб., 1883; Эйнгорн В. Очерки из истории Малороссии в ХVII в., т. 1. М., 1899; Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. К., 1997; Хижняк З.І. Косов (Косів Стефан-Адам). В кн.: Києво-Могилянська академія в іменах. XVII—XVIII ст.: Енциклопедичне видання. К., 2001. З.І. Хижняк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОСОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
