КОРЧЕСЬК (нині м. Корець) — місто Волинського князівства, порубіжне з Київською землею. Розташов. на р. Корчик (прит. Случі, бас. Дніпра). Уперше згадується в Київському літописі під 1150 у розповіді про конфлікт Юрія Долгорукого (тоді вел. кн. київ.) та волин. кн. Ізяслава Мстиславича. Місто було добре укріплене. Збереглося його городище трикутної форми (довжина по периметру бл. 200 м), оточене валами й ровами, що з’єднувалися з р. Корчик. Археологічно практично не досліджене. Літ.: Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IХ— ХIII вв. К., 1985. М.Ф. Котляр.
ський національний університет імені Тараса Шевченка), з 1937 — доцент цієї ж каф-ри. Співробітничав з Ін-том історії України АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України) у підготовці «Нарисів з історії України». З початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 був евакуйований з Києва в центр. області СРСР. Був спочатку доцентом каф-ри історії СРСР Сталінградського, а потім Астраханського пед. ін-тів. Від 1942 до 1945 — учасник війни. Від 1945 працював у Ворошиловградському (1958—70 — Луганському) пед. ін-ті: спочатку доцентом, а з 1947 — зав. каф-ри історії СРСР (до поч. 1950-х був єдиним кандидатом істор. наук в ін-ті). Став організатором істор. освіти у вищій школі на Луганщині. Вивчав укр. історію 19 — поч. 20 ст., зокрема, історію вугільно-металургійної пром-сті та робітн. руху в Донбасі в 1860—90-х рр. Тв.: Историческая хронология. Ворошиловград, 1955; Наукова робота на кафедрі історії Луганського педінституту. «УІЖ», 1958, № 6; Виникнення металургійних заводів на Україні в ХIХ ст. Там само, 1960, № 6; 1961, № 2. Літ.: Корчмар Яків Ісакович (некролог). «УІЖ», 1974, № 3. А.О. Климов, О.В. Ясь.
належить до підгірцівської к-ри. Відкритий 1937 у с-щі Корчувате (нині в межах м. Київ) і досліджений 1940—41. На пл. 45 тис. м2 знайдено 103 поховання (89 трупоспалень і 14 трупопокладень). Рештки трупоспалень зарубинецької к-ри розташов. в ґрунтових ямах чи безпосередньо на дні, чи в глиняних урнах, або — і так, і так (на дні ями — і на землі, і в урні; т. зв. змішані поховання). У похованнях знайдено глиняний посуд і бронз. прикраси (фібули, підвіски), залізні ножі, скляні та пастові намистини, кістки тварин (рештки жертовної їжі). Могильник датується 2 ст. до н. е. — 1 ст. н. е.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРЧЕСЬК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
