Після перемоги в Жовтоводській битві 1648 військо гетьмана Б.Хмельницького (бл. 14—15 тис. осіб) разом з татарами Тугай-бея (бл. 6 тис. осіб) вирушило проти війська гетьмана великого коронного М.Потоцького (12—14 тис. осіб разом зі слугами при 12 гарматах), що 22 (12) трав. зупинилося неподалік Корсуня (нині м. Корсунь-Шевченківський) на березі р. Рось (прит. Дніпра), очікуючи на можливий підхід надвірного війська кн. Я.Вишневецького. Б.Хмельницький і Тугайбей 25 (15) трав. почали переправу через р. Рось. Тоді М.Потоцький наказав спалити Корсунь і посилив оборону табору. Щоб спонукати поляків до відступу й атакувати їх на марші, Б.Хмельницький дезінформував польс. командування про чисельність укр. і татар. вояків і почав удавати, що готується до ген. штурму. Водночас він наказав перекопати за 8 км від Корсуня тракт на м. Богуслав, а також обхідну дорогу до Богуслава через м-ко Стеблів у балці Горохова Діброва. На світанку 26 (16) трав. військо М.Потоцького під захистом табору з 8 рядів возів (завширшки 90 м і завдовжки 1—1,7 км; див. Ваґенбург) почало від-
Казанок, знайдений 1991 на місці Корсунської битви 1648. З фондів Історичного музею Національного історико-культурного заповідника в м. Корсунь-Шевченківський.
190 КОРСУНСЬКА
«Корсунська битва 1648». Художники С. Гончаренко, Ю. Саницький, О. Сіренко. Діорама. Фрагмент. 1995.
ступ. Українці й татари спочатку його пропустили, а потім почали переслідувати. М.Потоцький звернув на обхідний шлях через Стеблів. Коли його табір спускався по схилу перекопаної Горохової Діброви, вояки М.Кривоноса із засідки відкрили по ньому гарматний і рушничний вогонь. Водночас ззаду і з боків напали підрозділи гетьмана Б.Хмельницького та Тугай-бея. Табір був розірваний у 3-х місцях. У жорстокому бою більшість жовнірів або полягли, або потрапили до полону. Серед бранців опинилися і М.Потоцький, і гетьман польний коронний М.Калиновський. Літ.: Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий, т. 1. СПб., 1884; ТисКрохмалюк Б. Бої Хмельницького. Мюнхен, 1954; Львів, 1994; Majewski W. Przebieg wydarzeЅ w powstaniu Chmielnickiego 1648—1651. В кн.: G\rka O. «Ogniem i mieczem» a rzeczywistoСƒ historyczna. Warszawa, 1986; Kaczmarczyk J. Bohdan Chmielnicki. Wroc»aw—Warszawa—Krak\w—GdaЅsk—є\dп, 1988; Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990; Петрів В. Стратегічні операції Богдана Хмельницького під час війни 1648— 1649 років (Історично-психологічний нарис). «Військо України», 1993, № 7; Голобуцький В. Запорозьке козацтво. К., 1994; Грушевський М. Історія України-Руси, т. 8, ч. 2. К., 1995; Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. К., 1995; Сергійчук В. Армія Богдана Хмельницького. К., 1996; Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII століття, кн. 1: Воєнні дії 1648—1652 рр. Дніпропетровськ, 1996; Serczyk W.A. Na p»oncej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny 1648—1651. Warszawa, 1998; Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648— 1676 рр.). В кн.: Україна крізь віки, т. 7. К., 1999; Dzia»ania militarne w Polsce Po»udniowo-Wschodniej. Warszawa, 2000. В.С. Степанков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРСУНСЬКА БИТВА 1648» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
