КОРСУНИ — кілька козацькостаршинських, згодом — дворянських родів, імовірно, різного походження. Найбільш потужний і відомий з них бере початок від Григорія Яковича Корсуна (р. н. невід. — п. до 1713) — миргород. полкового сотника (1672— 83). Його син — Степан Григорович (р. н. невід. — п. 1738) — лубен. полковий хорунжий (1716— 32) та осавул (1732—38). Син Степана — Ярема Степанович (р. н. невід. — п. до 1756) — бунчуковий товариш (1736—56), перекладач у Колегії закордонних справ (1735—38). Ін. представники роду обіймали посади військових товаришів і бунчукових товаришів. До цього роду належали брати-благодійники: Микола Михайлович (1802 — бл. 1868), магістр істор. наук (1823), камергер, дійсний статський радник, почесний попечитель Воронезької г-зії, на утримання якої жертвував гроші, та Олександр Михайлович (1803—55), магістр законознавства (1823), статський радник, на кошти якого побудовано церкву св. Іоанна Богослова у с. Велика Круча (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.). Ін. рід походить від Івана Миколайовича Корсуна (н. наприкінці 17 — п. на поч. 18 ст.), поручика. Його нащадок Антип Іванович (р. н. невід. — п. 1829) був сотенним писарем у Прилуцькому полку. До цього роду належав відомий письменник і перекладач Олександр Олексійович (1818—91; див. О.Корсун). Роди внесено до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Полтав., Черніг. та Харків. губерній. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910. В.В. Томазов.
ської обл., РФ) в родині машиніста. Працював на суднобудівному з-ді у рідному місті, 1918—19 служив у Червоній армії (див. Радянська армія), був політкомісаром. 1920—23 — секретар Таганрозького і Луган. повітових к-тів комсомолу, зав. від. ЦК ЛКСМУ. Навч. в Харків. ін-ті нар. госп-ва. 1927 — секретар Харків. окружного к-ту, 1928—30 — ген. секретар ЦК ЛКСМУ. Під його керівництвом комсомольці України брали активну участь у проведенні насильницької колективізації сільського господарства та розкуркулення, антицерк. акціях. Від червня 1930 — на парт. та рад. роботі: секретар міськкому ВКП(б) у м. Перм (нині місто в РФ), голова міськради в м. Комсомольськ-на-Амурі (нині місто Хабаровського краю, РФ). Під час гітлерівської окупації страчений у Таганрозі гестапо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРСУНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»