КОРОПЧЕВСЬКИЙ Павло Григорович (бл. 1741 — 16.03.1808) — царський чиновник з роду козац. старшин, віце-губернатор Малоросійської губернії (1797—99). Н. в сім’ї значкового товариша Г.Коропчевського з Конотопської сотні Ніжинського полку (імовірно, у сотенному місті Конотоп). Після закінчення Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія) з черв. 1759 служив канцеляристом: спочатку — в Миргородській полковій канцелярії (див. Полкова канцелярія), а з лют. 1760 — при Генеральній військовій канцелярії. 1768 перебував під слідством за підозрою у зв’язках з ватажками пікінерського полку, в якому відбувалися заворушення (див. Пікінерів повстання 1769—1787). Проте К. вдалося спростувати звинувачення і продовжити службову кар’єру: з квіт. 1769 — реєстратор Малоросійської колегії, від січ. 1774 — полковий писар, од лют. 1775 — хорунжий (присутній у канцелярії) Ген. артилерії, з листоп. 1777 — бунчуковий това-
риш, від жовт. 1781 — голова 1-го департаменту Новгород-Сіверського магістрату, від листоп. 1794 — голова 1-го департаменту Новгород-Сіверського верхнього земського суду, з жовт. 1796 — голова Новгород-Сіверської палати цивільного суду, від берез. 1797 — віце-губернатор Малорос. губернії, з 1799 — у відставці. Мав рос. чини: з лип. 1779 — колезького асесора (сухопутного майора), від квіт. 1783 — надворного радника (сухопутного підполковника), з жовт. 1793 — колезького радника, від жовтня 1797 — статського радника. Був чл. Новгород-Сіверського гуртка автономістів. Мав широке коло знайомств з укр. автономістами: ген. А.Гудовичем, міністром юстиції, меценатом Д.Трощинським, церк. діячем, архімандритом Мельхіседеком (ЗначкоЯворським). У жовт. 1784 К. внесено до 3-ї ч. Родовідної книги Новгород-Сіверського намісництва. Нагороджений орденами св. рівноапостольного кн. Володимира 4-го ст. (1785) і св. Анни 2-го ст. (1799). П. у с. Баничі (нині село Глухівського р-ну Сум. обл.). Похований у Батуринському Петропавлівському монастирі. Частина родинного архіву К. зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910; Оглоблин О. Люди старої України. Мюнхен, 1959; Жук В.Н. Коропчевський Павло Григорович. В кн.: Києво-Могилянська академія в іменах ХVII—ХVIII ст.: Енциклопедичний довідник. К., 2001; Геращенко Т.С. Коропчевський Павло Григорович. В кн.: Українське козацтво. Мала енциклопедія. К., 2002. Т.С. Геращенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРОПЧЕВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
