КОРОЛЮК Володимир Дорофійович (28.02.1921—1981) — історик, славіст. Д-р істор. н. (1965), проф. Н. в м. Кутаїсі (Грузія). 1938—43 навч. в Моск. ун-ті. Учень В.Пічети, під керівництвом якого, навчаючись в аспірантурі (1943—47), підготував і захистив 1948 канд. дис. з історії російсько-польс. відносин у перші роки Північної війни 1700—
1721. Від 1947 працював у Ін-ті слов’янознавства АН СРСР (нині — Ін-т слов’янознавства і балканістики РАН): спочатку — н. с., а від 1965, після захисту як докторської дис. монографії «Западные славяне и Киевская Русь в Х—ХI вв.», — завідуючим сектором (спочатку — слов’яногерм. відносин, згодом — історії середніх віків). Був заст. гол. ред. ж. «Советское славяноведение». Його осн. праці присвячені питанням історії формування слов’ян. та східнороманських народностей, розвитку феод. відносин і держав у сх. і зх. слов’ян, міжнар. відносин епохи раннього середньовіччя в Центр. і Сх. Європі, російсько-польс. відносин 16—18 ст., слов’яно-герм. відносин. Вони ознаменували відродження славістики в СРСР у 2-й пол. 20 ст. Особливу увагу приділяв вивченню етнічної самосвідомості, розробляв методику аналізу письмових джерел для її (етнічної самосвідомості) дослідження. Увів поняття «контактна зона» для означення регіону контактів між народами, які належали до різних цивілізацій. Автор низки глав та розділів і водночас член редколегій колективних праць: «Історія Польщі» (т. 1—3, 1954—56), «Історія Чехословаччини» (т. 1—2, 1956—59), «Нариси історії СРСР періоду феодалізму» (1955). П. у м. Москва. Тв.: Ливонская война. Из истории внешней политики Русского централизованного государства во второй половине XVI в. М., 1954, 1984; Давнепольское государство. М., 1957; Западные славяне и Киевская Русь в X—XI вв. М., 1964; Основні етапи розвитку ранньофеодальної державності у східних і західних слов’ян. «УІЖ», 1969, № 12; Валахи и славяне русской летописи. Кишинев, 1971; Славяноведение. В кн.: БСЭ, т. 23. М., 1976; Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья: Политическая и этническая история. М., 1985. Літ.: Флоря Б.Н. Владимир Дорофеевич Королюк: (Очерк творческого пути). В кн.: Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья: Политическая и этническая история. М., 1985; Флоря Б.Н. Владимир Дорофеевич Королюк (1921—1981). В кн.: Портреты историков, т. 3: Древний мир и средние века. М., 2004. О.А. Удод.
1 Корона. Австро-Угорщина, 1895. Аверс і реверс.
1 Корона. Австро-Угорщина, 1913. Аверс і реверс.
Угорщини. Запроваджена в ході проведення грошової реформи 1892, під час якої країна перейшла до золотого монометалізму (див. Золота кронова валюта). Карбувалися золоті та срібні монети (перші мали номінали 10, 20 і 100 К., другі — 1, 2, 5 К.), а також випускалися банкноти (вартістю 1, 2, 10, 20, 50, 100, 1000 К.). Номінал на банкнотах було подано мовами всіх коронних країв: чеською «koruna», українською «корона», польською «korona» та ін. Після розпаду Австро-Угорщини 1918 К. продовжувала залишатися платіжним засобом на землях, що раніше входили до складу Австро-Угор. монархії. На західноукр. землях її вилучено з обігу в трав. 1920 (під час проведення викупної операції 100 К. обмінювали на 70 марок польських). Літ.: Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль—Львів, 1998. Р.М. Шуст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРОЛЮК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
