КОРОВКИ-ВОЛЬСЬКІ — козац.-старшинський рід, походить від відомого діяча Гетьманщини Григорія Карповича К.-В. (Карпенка; серед. — 2-га пол. 17 ст.). Він обіймав найвищі посади в гетьман. адміністрації: батуринського сотника (1669—72), генерального хорунжого (1672— 76), чигиринського полковника і гетьмана наказного (1676— 78), стародубського полковника
1118) волин. кн. Ярослава Святополчича (сина покійного вел. кн. київ. Святополка Ізяславича) угор. король Стефан (Іштван) II. У письмових джерелах ця назва зафіксована під 1152. Літ.: ПСРЛ, т. 2 (Ипатьевская), стб. 447. СПб., 1908; Пашуто В.Т. О некоторых путях изучения древнерусского города. В кн.: Города феодальной России: Сборник статей памяти Н.В. Устюгова. М., 1966; Літопис руський. К., 1989; Пришляк В. Середньовічні шляхи галицько-волинських земель в епоху Романовичів. В кн.: Галичина і Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. В.В. Пришляк.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРОВКИ-ВОЛЬСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
