КОРОБКА Федір і рід Коробок. К. (поч. 17 ст. — п. після 1671) — політ. діяч, дипломат. Походив, очевидно, з козац. роду. 1648—49 був чигиринським городовим отаманом, тоді ж виконував обов’язки наказного чигиринського полковника. 1650—54 — генеральний обозний Війська Запорозького, деякі джерела згадують його в такому чині і 1657. Брав участь у багатьох посольствах, приймав іноз. посольства. Є відомості про його активну участь у переговорах з представниками Рос. д-ви 1650 і 1652. Учасник Переяславської ради 1654. У квіт. 1657 посланий Б.Хмельницьким до Москви для переговорів із царем Олексієм Михайловичем. За гетьманства І.Виговського очолював посольства Укр. козац. д-ви до Молдови (1657), Швеції (1658) та ін. країн. Брав участь у переговорах з моск. і польс. дипломатами (1658). Після незначної перерви знову став одним із керівників
українського уряду — уже за гетьманства П.Дорошенка: чигиринський полковник (1667—69), ген. обозний (1669), очолював посольства на Січ (1667), до Рос. д-ви (1669), Кримського ханату (1671), можливо і до Османської імперії. Після 1671 звістки про К. відсутні. Імовірно, до його роду належали Яхим (Юхим, Яхно) Коробка, новгород-сіверський сотник Стародубського полку (1653—54), полковник Білоруського полку (1654—55), посол І.Виговського до царя Олексія Михайловича (1658), та Юрій Коробка — осавул Білорус. полку (1654—55). Представники цього роду обіймали певні старшинські посади і в 2-й пол. 17—18 ст., насамперед на Сіверщині. Можливо, спорідненим із К. був Ярема Коробка, значний козак з Єсмані (нині смт Червоне Глухівського р-ну Сум. обл.) Глухівської сотні (1690), від якого пішов старшинсько-дворянський рід Коробок 18—19 ст., який мав власний герб. Літ.: Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 9, кн. 1—2. К., 1996— 98; Кривошея В.В. Українська козацька старшина, ч. 1. К., 1997; К., 2005; Мицик Ю. Чигирин — гетьманська столиця. К., 2008. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Коробка Федір» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
