КОРНОУХОВ Євген Олександрович (1881 — квіт. 1919) — історик, архівіст, музейний діяч. Працював службовцем у Черніг. духовній консисторії. 1901 обра-
166 КОРНЮШИН
ний чл. Чернігівської губернської архівної комісії, 1909 — хранителем її архіву, музею та б-ки. Брав безпосередню участь в упорядкуванні істор. архіву комісії, де концентрувалися документи з установ Черніг., Київ., Волин., Подільської та Мінської губерній. 1914 увійшов до складу «архівного бюро», покликаного розробити і втілити програму комплексного обстеження архівосховищ регіону. Проводив археол. розкопки, вивчав та готував до друку документи із соціальноекон. історії Лівобережної України 18 ст., формування на Чернігівщині народного ополчення 1812, про підготовку селянської реформи 1861, що побачили світ у «Трудах Черниговской губернской ученой архивной комиссии». 1915 упорядкував і видав найповніший каталог музею комісії. Учасник 14-го (1908) і 15-го (1912) Всерос. археол. з’їздів та 1-го з’їзду представників губернських архів. комісій (1914). Чл. громад. К-ту охорони пам’яток мист-ва і старовини на Чернігівщині (1917). П. у м. Чернігів. Літ.: Курас Г.М. Чернігівський історик та краєзнавець Є.О. Корноухов. В кн.: Питання вітчизняної та зарубіжної історії. Чернігів, 1991; Коваленко О., Коваль О. Корноухов Євген Олександрович. В кн.: Українські архівісти: Біобібліографічний довідник, вип. 1. К., 1999. О.Б. Коваленко.
Київ. окружного к-ту КП(б)У. Брав участь в організації робіт зі спорудження Центр. залізничного вокзалу в Києві (1927). Відстоював ідею буд-ва водного каналу Волга—Дніпро. Від 1928 працював у Москві. Чл. колегії наркомторгу СРСР, голова к-ту у справах друку (1928—29), голова правління тресту «Союзм’ясо» наркомату постачання СРСР (1929—1937), нач. політ. управління наркомату харчової промсті СРСР (1934—38). Нагороджений орденом Леніна (1936). Арештований 22 черв. 1938. Розстріляний 1 верес. 1938. Літ.: «Известия», 1925, 22 апр.; Марочко В. Боровся за правду. «Київська правда», 1988, 26 жовт.; Бут О.М., Бондаренко В.С., Нікітенко К.В. Недержавний сектор промисловості України в умовах нової економічної політики (1921—1929). Донецьк, 2008; Державний архів Київської області, ф. Р-10408, оп. 1, спр. 1, арк. 2; спр. 15, арк. 1; Центральний державний архів вищих органів влади України, ф. 1, оп. 11, спр. 3039, арк. 1—7. В.І. Марочко.
подаря Олександра Лапушняну. З 1560-х рр. оселився у Львові, 1571—83 — орендар мит у Руському воєводстві. Розбагатівши на міжнар. торгівлі (переважно вином, тканинами, шкірами) і на лихварських операціях, домігся шляхетських прав (з 1571). Зосередив у своїх руках заставлені йому під борг значні земельні маєтки у Перемишльській та Львівській землях (бл. 40 сіл, містечка Гусаків і Куликів).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРНОУХОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
