КОРЕЦЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР — жіночий правосл. монастир. Заснований бл. 1571 кн. Богушем Корецьким як Воскресенський. Був двічі руйнований. Відновлений у 1620—33 княжною Софією Корецькою (у чернецтві Серафимою, з 1580 ігуменія) коштом її племінника кн. Самуїла Корецького на честь Св. Трійці. На поч. 20 ст. старовинних храмів було два: Свято-Воскресенський собор і тепла Свято-Успенська церква. Будівництво закінчено 1810 кн. Йосипом Чарторийським — останнім князем Корецьким. 1752—65 монастирем володіли уніати: єпископ Феодосій (Рудинецький) ввів сюди монахинь василіанського ордену (див. Василіани). Православні інокині разом з ігуменею Анною були виселені з монастиря. Після 42
років перебування на приватних помешканнях монахині звернулись до єпископа Мінського Віктора (Садковського), і указом імп. Катерини II від 12 квітня 1795 монастир було знову відкрито як православний. Вдруге згорів під час варшавського повстання 1831 (див. Польське повстання 1830—1831). Клопотання ігуменії Аполлінарії (Князевої; п. 1877) перед єпископом Волинським Антонієм (Павлинським) 1864 завершилось відбудовою спаленого храму. Вівтар і центральну частину храму розписали майстри Почаївської іконописної майстерні. 21 вересня 1880 обитель було освячено як Свято-Троїцький жіночий монастир. Після того сюди переселено черниць із Свято-Воскресенського монастиря, а там організовано притулок для дівчат. З 1897 тут існувала двокласна школа. За рад. влади монастир був одним із дев’яти укр. монастирів, що лишився незакритим. Через закриття монастирів 1959—60 сюди переведено монахинь із монастиря в с. Пляшева (нині село Рівненської обл.) та Дерманського Свято-Троїцького монастиря. 1969—70 проведено великі реставраційні роботи. Із 1984 — ставропігійний, тобто підлягає безпосередньо патріархові Московському (див. Московський патріархат). Нині тут 120 монахинь і послушниць. У СвятоТроїцькому храмі знаходяться престоли на честь Святої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці та в ім’я преподобного Іова Почаївського. Тут зберігається стародавня ікона Божої Матері — Споручниця грішних (надав її монастиреві 1622 Ян-Карл Корецький), привезена з султанської Туреччини чи Риму (Італія). Як переказують, до неї молилась св. преподобна Марія Єгипетська в ерусалимському храмі. У монастирі культивується золотошвейне мист-во — виготовлення митр, плащаниць тощо. У монастирі похована Анна Олексіївна Андро (дівоче прізв. — Оленіна; 1808—80), якій О.Пушкін присвятив низку поезій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОРЕЦЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
