КОПА — 1) у сх. слов’ян — назва певної кількості, як правило 60, речей (60 снопів, 60 яєць тощо); 2) у 14—18 ст. на укр. землях — назва певної кількості грошей, зокрема, в 17 ст. копа становила 75 польс. грошей або 60 литов. грошей (див. Пенязі) чи 50 рос. копійок; 3) у 15—18 ст. на укр. землях — назва зібрання (сходу) сільс. громади для вирішення спільних справ, як синонім слова «копа» в цьому значенні іноді вживалося слово «віче» (див. Віче; див. також Копний суд). А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОПА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
