КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1937
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1937 — Осн. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки, затверджений 14-м надзвичайним Укр. з’їздом рад 30 січ. 1937. Базувалася на Конституції СРСР 1936. Складалася з 13 розділів. У 1-му розділі УРСР проголошувалася соціаліст. д-вою робітників і селян, закріплювалися її політ. (ради депутатів трудящих) і екон. (соціаліст. система госп-ва і соціаліст. власність на знаряддя та засоби вир-ва) основи. Декларувалася перемога диктатури пролетаріату, торжество гасел «Вся влада радам!», «Хто не працює, той не їсть» та «Від кожного за його здібністю, кожному — за його працею». Соціаліст. власність фіксувалася у двох формах — держ. (всенар. добро) та кооп.-колгоспній (громад., соціаліст. власність колгоспів і кооп. орг-цій). Законом захищалося право особистої власності громадян на їхні трудові доходи та заощадження, на житловий будинок і підсобне хатнє госп-во тощо, право спадкування особистої власності громадян, а також особиста власність членів колг. двору. Земля закріплювалася за колгоспами у безплатне і безстрокове користування. Кожний колг. двір міг мати в особистому користуванні невелику присадибну ділянку землі. Допускалося існування дрібного приватного госпва одноосібних селян і кустарів, яке ґрунтувалося на особистій праці й виключало експлуатацію людини людиною. 2-й розділ конституції декларував добровільне об’єднання УРСР з ін. рад. республіками в союзну д-ву — СРСР, а також респ. суверенітет УРСР, недоторканність її кордонів і право виходу із Союзу. Установлювався принцип подвійного громадянства, адм. поділ України на 7 областей (Вінницьку область, Дніпропетровську область, Донецьку область, Київську область, Одеську область, Харківську область і Чернігівську область) та Молдав-
ську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку. Декларації про суверенні права республіки різко обмежувались як обов’язковістю законів СРСР на тер. УРСР, так і викладеними у ст. 19 повноваженнями найвищих органів влади й органів держ. управління УРСР в особі ВР УРСР, її Президії, РНК і комісаріатів УРСР, порядок створення, функціонування й компетенція яких формулювались у наступних розділах. Найвищий і єдиний законодавчий орган держ. влади в Україні — Верховна Рада УРСР — обирався на 4 роки за нормою: 1 депутат від 100 тис. нас. Чергові сесії ВР скликалися двічі на рік, позачергові — за рішенням президії чи на вимогу не менше третини депутатів. Закони ухвалювалися простою більшістю і публікувалися за підписом голови та секретаря президії. Президія ВР обиралась у складі голови, двох заступників, секретаря і 15-ти членів та була підзвітною ВР. Депутати мали право недоторканності. На їхні запити члени уряду або окремі наркоми були зобов’язані відповідати у 3-денний строк. Рада нар. комісарів як уряд УРСР і найвищий виконавчий та розпорядчий орган держ. влади республіки утворювалася ВР, була відповідальною перед нею і підзвітною їй та Президії ВР. Компетенція РНК визначалась у ст. 43 і обмежувалась не лише ст. 14 Конституції СРСР 1936 та законами УРСР, а й законами СРСР та постановами й розпорядженнями союзної РНК. Галузями держ. управління керували союзно-респ. (харчової, легкої,
лісової пром-сті, земельних справ, зернових і тваринницьких радгоспів, фінансів, внутр. торгівлі, внутр. справ, юстиції та охорони здоров’я) і респ. (освіти, місц. пром-сті, комунального госп-ва, соціального забезпечення) нар. комісаріати. До уряду УРСР, окрім голови, його заступників та нар. комісарів, входили голова Держплану УРСР, нач. управління у справах мист-в й уповноважені загальносоюзних наркоматів і К-ту заготівель СРСР. Окремі розділи Осн. Закону визначали найвищі органи держ. влади і органи держ. управління Молдав. АРСР. ВР Молдав. АРСР, її президія та раднарком будувалися, функціонували і наділялися повноваженнями аналогічних центр. органів УРСР, але в межах компетенції автономії. Органами держ. влади в областях, округах, районах, містах, селищах, станицях і селах УРСР були відповідні ради депутатів трудящих, які обиралися населенням відповідних округів, районів, міст, селищ, станиць і сіл на 2 роки. Виконавчими та розпорядчими органами місц. рад вважалися виконкоми. Безпосередні управлінські функції на місцях здійснювали управління чи відділи виконкомів — земельні, фінансові, внутр. торгівлі, місц. пром-сті, нар. освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, комунального госпва, шляховий та ін. Загальносоюзні наркомати і НКВС СРСР утворювали при обласних, а НКВС УРСР і при районних радах — власні управління; К-т заготівель СРСР призначав своїх уповноважених. Відділи й упра-
97 КОНСТИТУЦІЯ
Надзвичайний 14-й з’їзд рад УРСР. Делегати голосують за нову Конституцію УРСР. Київ, 30 січня 1937.
98 КОНСТИТУЦІЯ
Київ. Засідання комісії з підготовки проекту Конституції УРСР. 1978.
вління виконкомів перебували в підпорядкуванні відповідної ради виконкому, відділу вищестоящого виконкому, наркомату. Конституція закріпила осн. соціально-екон. права громадян: на працю, відпочинок, матеріальне забезпечення в старості, у разі хвороби чи втрати працездатності, на освіту, рівноправність жінки і чоловіка, рівноправність громадян незалежно від їх національності та раси, держ. охорону інтересів матері й дитини тощо. Демократ. свободи (слова, друку, зібрань, мітингів, походів, демонстрацій, совісті, об’єднання у громад. орг-ції) декларувалися, але фактично не забезпечувалися. Вперше на конституційному рівні КП(б)У надавався статус «керівного ядра» всіх орг-цій трудящих — як громад., так і державних. Закріплювалися також недоторканність особи, житла та ін. особисті права. Громадяни зобов’язувалися дотримуватися конституції, виконувати закони, додержуватися дисципліни праці, чесно ставитися до громад. обов’язків, поважати правила соціаліст. співжиття, берегти й зміцнювати сусп., соціаліст. власність, захищати батьківщину, виконувати заг. військ. обов’язок. Конституція містила спец. розділ про виборчу систему. Тут закріплювалися принципи заг., рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Здійснення правосуддя в УРСР покладалося на Найвищий Суд УРСР, Найвищий Суд Молдав. АРСР, обласні, окружні нар. суди, а також на спец. суди СРСР. Усі суди, крім народних, обиралися відповідними радами на 5 років. Нар. суди обиралися за районами громадянами на основі заг., прямого і рівного ви-
борчого права при таємному голосуванні на 3 роки. Декларувалися незалежність суддів, підлеглість їх виключно законові, відкритість розгляду справ, право обвинуваченого на захист, на вживання рідної мови, участь нар. засідателів. Вищий нагляд за точним виконанням законів покладався на прокуратуру. Прокурор УРСР здійснював цей нагляд через систему органів прокуратури: окружні, районні та міські прокурори призначалися ним на 5 років з наступним затвердженням їх Прокурором СРСР і здійснювали свої функції незалежно від будь-яких місц. органів, підпорядковуючись лише Прокуророві СРСР. Ін. розділи конституції регулювали питання держ. бюджету, визначали герб, прапор і столицю республіки, встановлювали порядок внесення змін до Осн. Закону. Конституція 1937 була чинною впродовж більш як 40 років — і наприкінці 1930-х, коли влада ігнорувала будь-які особисті права громадян, і в період Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945, коли ціла низка норм конституції не діяла з об’єктивних причин, і в повоєнні роки, коли влада, нехтуючи всіма писаними законами, боролася з укр. націоналізмом у зх. областях республіки, і в роки хрущовської «відлиги» (тоді до складу УРСР було введено нову тер. — Крим), і в період брежнєвського застою. Лише наприкінці 1970-х рр. Конституція 1937 була замінена Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки 1978.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1937» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
