КОНСТИТУЦІЯ АВТОНОМНОЇ СОЦІАЛІСМОЛДАВСЬКОЇ ТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1925
КОНСТИТУЦІЯ АВТОНОМНОЇ СОЦІАЛІСМОЛДАВСЬКОЇ ТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1925 — Осн. Закон Автономної Молдав. Соціаліст. Рад. Республіки (АМСРР, утвореної в складі УСРР 12 жовт. 1924; див. Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Респу-
Конституція Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки (Основний Закон). Харків, 1928. Обкладинка.
бліка). Ухвалена 23 квіт. 1925 1-м Всемолдав. з’їздом рад у столиці новоств. автономії м. Балта (від 1929 столицею автономії стало м. Тирасполь). Затверджена 5-м Всеукр. з’їздом рад 10 трав. цього ж року. Складалась із 7 глав та 48 статей. У них відображені осн. принципи побудови автономної республіки, визначені політбюро ЦК КП(б)У в постанові від 28 листоп. 1924. Передусім це наявність в автономії повної системи центр. органів рад. влади: з’їзду рад, ЦВК, РНК і наркоматів. Поділ наркоматів на необ’єднані (їх було 6) та об’єднані (7) був таким самим, як і в УСРР на той час, а уповноважені загальносоюзних наркоматів в УСРР мали своїх представників в автономії. АМСРР мала свого представника при уряді УСРР, який мав дорадчий голос в усіх центр. органах УСРР. На тер. АМСРР поширювалися закони й ін. нормативні акти СРСР і УСРР, за винятком тих випадків, коли з тих же питань вищі органи автономії самостійно видавали відповідні закони й нормативні акти. Проте сфера самостійної законотворчості вищих органів автономії обмежувалася утворенням необ’єднаних наркоматів, місц. виконкомів та їхніх відділів, встановленням їхніх штатів і мережі, а також мовними та освіт. справа-
ми. До того ж, самостійна законотворчість не повинна була жодним чином суперечити законодавству УСРР. У Конституції підкреслювалося, що «найрозповсюдженішими мовами в А.М.С.Р.Р. визнаються мови: молдавська, українська, російська» (ст. 9). Мови всіх національностей, які населяли республіку, вважалися рівноправними. У царині місц. управління та місц. фінансів повноваження центр. органів влади АМСРР фактично дорівнювали повноваженням губернських (згодом окружних) з’їздів рад і їхніх виконкомів. ЦВК автономії або його Президія формально мали право призупиняти дію на тер. АМСРР обіжників, постанов і розпоряджень, що видавалися об’єднаними та необ’єднаними наркоматами УСРР, у разі їх явної невідповідності законам СРСР і УСРР. АМСРР мала свій герб і прапор, які встановлювалися ЦВК республіки та затверджувалися ВУЦВК. У Конституції не було, однак, виписано кількох основоположних для будь-якої конституції питань. Насамперед не були вказані територіальні межі республіки (це було пов’язано з незавершеністю визначення кордонів автономії; див. Кордони державні України). Не були також встановлені принципи виборів до місц. органів влади. Вони були визначені в трав. 1926, коли 2-й Всемолдав. з’їзд рад законодавчо встановив нерівність у виборах депутатів до районних з’їздів рад: від селян обирався 1 депутат від 500 виборців, а від селищних і міськ. виборців, а також від червоноармійців — 1 депутат від 180 виборців. Крім того, значна частина громадян була позбавлена виборчих прав. Конституція АМСРР мала передусім пропагандистський характер. Парт. та рад. керівники автономії постійно зазначали, що мають на меті утворити союзну рад. Молдавію чи навіть рад. Румунію. За АМСРР фактично визнавалося право виходу автономії зі складу УСРР. Про це свідчили зміни, внесені до Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки 1919 (ст. 4) і
закріплені в Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 (ст. 18). У них говорилося, що «об’єднання» АМСРР з УСРР відбувається на основі «права на самовизначення аж до відокремлення». У Раді національностей СРСР АМСРР, як і УСРР, мала 5 представників. Після ухвалення Конституції СРСР 1936 та Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 Конституція АМСРР 1925 була замінена на Конституцію Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки 1938. Дж.: Конституція УСРР та АМСРР. Х., 1928. Літ.: Съезды советов Союза ССР, Союзных и Автономных Советских Социалистических Республик: Сборник документов 1923—1937, т. 5. М., 1964; Иванов В.М., Костаки Г.И. Конституционное развитие Молдавской ССР. Кишинев, 1979. Г.Г. Єфіменко, О.М. Мироненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНСТИТУЦІЯ АВТОНОМНОЇ СОЦІАЛІСМОЛДАВСЬКОЇ ТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1925» з дисципліни «Енциклопедія історії України»