КОН Фелікс Янович (30.05.1864— 28.07.1941) — парт. та держ. діяч. Н. в м. Варшава. Закінчив г-зію. Навч. у Варшавському ун-ті. З 1882 — чл. Польс. робітн. партії «Пролетаріат». 1884 заарештований. 1885—1904 перебував на каторзі (Нерчинський пов. Забайкальської губ.) та засланні (Якутськ, Іркутськ, нині міста в РФ). 1904 повернувся до Варшави, вступив до Польс. соціаліст. партії (ППС). З 1906 — чл. ЦК ППС (лівиці). 1905—07 проводив революц. роботу в Одесі, Варшаві та ін. містах. 1907—17 — на еміграції в Австро-Угорщині та Швейцарії. У травні 1917 приїздить до Петрограда (нині м. Санкт-Петербург). 1917—18 — комісар у польс. справах по Харків. губ. 1918 разом із Харків. групою ППС (лівицею) вступив до РКП(б). 1919 керував групою польс. комуністів у Києві, редагував газ. «Голос комуніста» (польс. мовою), завідував представництвом Зафронтового бюро ЦК КП(б) України при Дванадцятій армії, очолював видавничу комісію Реввійськради Зх. фронту, був чл. колегії Наркомату земельних справ УСРР та Наркомосу РСФРР. 1920— голова Галицького організаційного комітету КП(б)У, один із організаторів Закордонного відділу ЦК КП(б)У. Липень-серпень 1920 — чл. Польс. тимчасового революц. к-ту в м. Білосток (нині місто в Польщі). В лютому 1921 разом з Ю.Коцюбинським підписав від імені УСРР мирну угоду з Литвою (див. Договір мирний між Українською СРР і Литовською Демократичною Республікою 1921). Березень—грудень 1921 — 1-й секретар ЦК КП(б)У. 1922 — нач. Укр. політуправління РСЧА (див. Радянська армія). 1922—23 — секретар виконкому Інтерна-
ціоналу Комуністичного. 1925—30 — ред. газ. «Красная звезда», «Рабочей газеты», ж. «Каторга и ссылка». В 1930-х рр. працював у держ. установах РРФСР, редагував журнали. 1920 — канд. у чл. політбюро, чл. оргбюро ЦК КП(б)У. Чл. ВУЦВК і Президії ЦВК СРСР. Автор численних книг і статей. П. у м. Москва. Тв.: Збірка творів, т. 1—3. Х., 1933—35. Літ.: Нагорна Л.О. Фелікс Кон. К., 1963. В.І. Прилуцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кон Фелікс Янович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
