ОХМАТІВСЬКА БИТВА 1655, «Дрижипільська» битва 1655. Наприкінці 1654 військо Речі Посполитої на чолі з коронними гетьманами С.Потоцьким і С.Лянцкоронським, також С.Чарнецьким і К.Тишкевичем розпочало з допомогою ординців наступ на пд.-зх. кордони Укр. д-ви. Ними було взято Брацлав та кілька ін. міст, обложено Умань — найважливіший у цьому регіоні пункт оборони укр. війська, де укріпився ряд полків на чолі з І.Богуном, Й.Глухом, М.Зеленським, С.Оргіяненком та ін. 23 (13) січня 1655 Б.Хмельницький на чолі укр. війська разом з рос. корпусом В.Шереметєва виступив з Білої Церкви на допомогу обложеним в Умані козакам. Тоді С.Потоцький припинив облогу Умані і вирушив назустріч укр. армії. Обидва війська зустрілися під Охматовим (нині село Жашківського р-ну Черкас. обл., за 12 км на пд. сх. від Жашкова) увечері 29 січня 1655. Розгорнулася нічна битва. На першому її етапі ініціатива була в польс. руках: поляки прорвали лінію оборони
в розташуванні рос. корпусу і захопили його артилерію, але з великими зусиллями укр. війську вдалося витіснити польське з табору. Хоча Кримський ханат був тоді союзником Речі Посполитої, але орда під час усієї битви поводилася досить пасивно, воліючи спостерігати за обоюдним знесиленням суперників. Другий етап битви (30—31 січня) пройшов у герцях та артилер. перестрілці. Обидві сторони тяжко потерпали від браку води і особливо від сильного холоду, через що поле битви було прозвано «Дрижиполем». 1 лютого козаки перейшли в наступ, прорвали кільце польс. військ, табором дійшли до Охматова і вибили польс. військо з охматівського замку, завдавши йому значних втрат. Тут відзначився полковник М.Пушкар. Це, а також можливий удар з тилу з боку Умані (за деякими даними, частина уманського гарнізону на чолі з І.Богуном взяла участь у битві на завершальному її етапі) змусило польс. військо відступити. У цій, одній з найкривавіших битв в історії національно-визвол. війни укр. народу з обох боків загинуло прибл. по 15 тис. вояків, у т. ч. 6 тис. укр. козаків і 9 тис. рос. стрільців. Унаслідок битви збройним силам Укр. д-ви вдалося зупинити наступ Речі Посполитої і, незважаючи на спустошення, заподіяні ордою, розгорнути успішний наступ у кампанії укр. військ Б.Хмельницького 1655, яка завершилася облогою Львова та взяттям Любліна. Дж.: Документи Богдана Хмельницького: 1648—1657 рр. К., 1963; Літопис Самовидця. К., 1971. Літ.: Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 9, ч. 2. К., 1997; Мицик Ю.А. Умань козацька і гайдамацька. К., 2002; Горошко С. Дві битви під Охматовим: Простір і час. В кн.: Історико-географічні дослідження в Україні, вип. 7. К., 2004. Ю.А. Мицик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОХМАТІВСЬКА БИТВА 1655» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
