ОСТАПЕНКО Сергій Степанович (06.11.1881—1937) — держ. і політ. діяч, економіст. Н. в м. Троянів на Волині. За участь у революц. діяльності був засуджений до півторарічного ув’язнення. Екстерном закінчив Володимирський кадетський корпус у Києві (1909), Київ. комерційний ін-т (1913), в якому пізніше викладав. 1917 — зав. розподільчого відділу Харків. районного к-ту з розподілення палива. У січні 1918 був екон. радником у складі укр. мирної делегації на переговорах у Брест-Литовську (нині м. Брест, Білорусь), з 14 березня 1918 — член урядової комісії УНР з товарообміну з Центр. д-вами. З квітня 1918 — зав. відділу робітн. статистики мін-ва праці УНР, на цій же посаді працював і за часів Української Держави, входив до складу екон. комісії при укр. мирній делегації на переговорах з РСФРР. За часів Директорії Української Народної Республіки продовжував очолювати відділ у мін-ві праці УНР і одночасно обіймав посаду міністра торгу і пром-сті УНР (26 грудня 1918 — 11 лютого 1919), голова Ради народних міністрів Української Народної Республіки (13 лютого — 9 квітня 1919). Позапартійний, прихильник проантантівської орієнтації, яку намагався реалізувати його кабінет. Під тиском Української соціал-демократичної робітничої партії і Української партії соціалістів-революціонерів 9 квітня 1919 подав у відставку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСТАПЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
