Створена 1 січня 1995 відповідно до рішення про удосконалення діяльності Наради з безпеки та співробітництва в Європі. Україна разом з ін. 54-ма країнами Європи, новими незалежними д-вами (які виникли внаслідок розпаду СРСР, Чехословаччини та Югославії), а також США і Канадою, була серед засновників цієї міжнар. орг-ції. Відповідно до норм міжнар. права ОБСЄ є правонаступницею Наради з безпеки та співробітництва в Європі. Водночас у структурно-функціональному порядку організації роботи ОБСЄ сталися зміни. Головує в структурах ОБСЄ протягом року (за принципом ротаційного обрання) як одна з країн-членів, що відповідає за організацію роботи та веде повсякденну дипломатичну діяльність у форматі ОБСЄ. Діє Парламентська асамблея ОБСЄ, де працюють парламентські делегації всіх країн-членів. Раз на два роки у форматі ОБСЄ відбуваються наради на вищому політ. рівні, де розглядаються актуальні проблеми європ. безпеки та вдосконалення співпраці. У проміжках між цими самітами щорічно збираються наради міністрів закордонних справ країн ОБСЄ.
В умовах складного процесу трансформації європ. системи безпеки гострою була дискусія між РФ та євроатлантичними країнами-членами ОБСЄ щодо ролі цієї орг-ції. РФ пропонувала перетворити ОБСЄ, а не Північноатлантичний альянс, на фундамент нової європ. системи безпеки після закінчення «холодної війни». На поч. 1990-х рр. Україна пропонувала створити неподільну систему європ. безпеки, аби уникнути нових ліній розподілу Європи за військово-політ. ознакою. Країни-члени НАТО наполягали на перетворенні Північноатлантичного альянсу на «поліцейського ОБСЄ», з чим категорично не погоджувалася РФ. Таким чином, ефективність діяльності ОБСЄ обмежується консенсусним механізмом прийняття рішень, що ускладнює проведення активної превентивної дипломатії, спрямованої на уникнення конфліктних ситуацій в Європі. Унаслідок цього ОБСЄ перетворилася на координатора демократ. процесів в Європі, віддавши лідерство в питаннях гарантування європейської безпеки НАТО. Починаючи від 1995, ОБСЄ тричі організовувала вибори в Боснії та Герцеговині. Особливо гострі дискусії щодо ролі ОБСЄ відбувалися під час косовської кризи (березень—червень 1999). РФ тоді звинуватила ОБСЄ в цілковитій підтримці амер. позиції щодо надання незалежності Косово. У листопаді 1999 на Стамбульській нараді була прийнята Декларація європ. безпеки. РФ тоді зобов’язалася виконувати Договір про звичайні збройні сили в Європі (1990). Було погоджено питання виведення рос. військ із Придністров’я та Абхазії. Але за часів президентства В.Путіна (2000—08) РФ зайняла жорсткішу позицію щодо ролі ОБСЄ у врегулюванні «заморожених» конфліктів на пострад. просторі. Особлива гострота у відносинах РФ та ОБСЄ спостерігалася після висновків місій спостерігачів ОБСЄ, які наглядали за проведенням виборів у країнах т. зв. пострад. простору. Принципово розійшлися позиції РФ та ОБСЄ щодо оцінки результату президентських виборів в Україні 2004. Після під-
тримки ОБСЄ процесу демократизації політ. режимів у пострад. країнах РФ звинуватила ОБСЄ в заангажованій позиції. Унаслідок цього 2004—08 діяльність ОБСЄ була фактично обмежена наглядом за правами нац. меншин та оцінюванням ефективності демократії в країнах-членах. Додатковим джерелом кризи ОБСЄ залишалася ситуація на Балканах. У цьому регіоні ОБСЄ передала повноваження зі встановлення безпеки Європейському Союзові та НАТО. Унаслідок цього зменшився авторитет і реальний вплив ОБСЄ на міжнар. справи. Незважаючи на певну недосконалість, ОБСЄ залишається єдиним у новітній історії міжнар. відносин апробованим механізмом багатосторонньої дипломатії, зусилля якого спрямовані на зміцнення миру та досягнення стабільності. Тому ОБСЄ є прикладом оформлення регіональної системи безпеки для ін. регіонів світу. Літ.: Василенко С.Д. Європейський процес і Україна. Одеса, 1996; Івченко О.Л. Україна в системі міжнародних відносин: Історична ретроспектива і сучасний стан. К., 1997; Зовнішня політика України в умовах глобалізації: Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991 — 2003). К., 2004. А.Ю. Мартинов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
