ОЛІЙНИЧУК Семен Микитович (1798, за ін. даними, 1800 — 08.08.1852) — кріпак-вільнодумець, просвітитель-гуманіст, демократ. Н. в с. Антонополь (нині Калинівського р-ну Він. обл.) в кріпацькій сім’ї. 1818—24 таємно від поміщика Собещанського здобув освіту в Подільській г-зії (Вінниця). Живучи під чужим прізвищем, 1824—39 вчителював
у Правобережній Україні, пізніше — у Білорусі. 1839 повернувся в Україну, де його заарештували і кілька років тримали в тюрмі за втечу від поміщика. 1845 О. визволився з кріпацтва. 1847 від імені селян Острозького пов. на Волині звернувся до рос. імп. Миколи І з листом про переведення селян з панщини на чинш. Автор незакінченого твору з історії укр. селянства «Історична розповідь природних або корінних жителів Малоросії Задніпровської, тобто Київської, Кам’янець-Подільської і Житомир-Волинської губерній, про своє життя і буття», в якому піддав різкій критиці кріпосницький лад та розкрив прагнення нар. мас до кращої долі. У жовтні 1849 під час роботи над твором був заарештований за антикріпосницькі погляди. За наказом імп. Миколи I О. як особливо небезпечного держ. злочинця навічно ув’язнено в Шліссельбурзьку фортецю. П. в ув’язненні. Літ.: Щеголев П.Е. Семен Олейничук. «Былое», 1906, апрель; Гуржій І.О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини ХIХ ст. К., 1954; Селянський рух на Україні: 1826—1849 рр.: Збірник документів і матеріалів. К., 1985 [передмова]. О.П. Реєнт.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОЛІЙНИЧУК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
