ОЛЕКСАНДРОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН, Лугова Могила — один із 4-х найбільших курганів степу. Могила володаря Скіфії кінця 4 ст. до н. е. Стояв на пд. краю с. Олександропіль (нині Солонянського р-ну Дніпроп. обл.). Досліджувався 1852—56. За одними джерелами, висота насипу 21 м, за іншими — 16 м. Насип оточували кам’яні брили, рів та вал. У насипові знайдено: золоті накладки (голівка коня та фігурка вепра) дерев’яних чаш, срібні та бронз. прикраси упряжі, уламки катафалків. Підземні споруди — центральна і бокова допоміжна могили. До камери центр. могили вели з пд. короткий (4,2 м) та зі сх. — довгий (20 м) дромоси, у ній були 3 чоловіки та жінка (господар і його почет). Поховальний комплекс пограбовано, але вдалося зібрати 700 золотих оздоб від одягу та головного убору, уламки вкритого золотом залізного панцира, амфори, чорно-
лакову піксиду, бронз. лутерій, срібну ойнахою та окуту бронзою дерев’яну скриню. Сх. частину довгого дромосу заповнювали скелети 15-ти коней у коштовній упряжі. Бл. 50 золотих та 60 срібних оздоб вузди мали зображення міфологічних персонажів, грифонів, сцен полювання на зайця. Один із коней мав золоту ажурну платівку з гіппокампами, інший — золотий нагрудник зі сценами штампування. Ще один кінь знаходився в окремій ямі під центром кургану, його вузду прикрашали зображення тварин, виконані в греко-іранському стилі. Вхід до бокової могили, в якій було поховано кремезного чоловіка, закривав розібраний віз, намет якого оздоблено золотими платівками. Літ.: Лазаревский Я. Александропольский курган: Могила скифского царя. «Записки императорского Русского археологического общества», 1894, т. 7; Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII—IV вв. до н. э. К., 1983. Ю.В. Болтрик.
Літ.: Яневич О.О. Етапи розвитку культури Кукрек в Криму. В кн.: Археологія, вип.58. К., 1987. О.О. Яневич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОЛЕКСАНДРОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
