ОДИНЦОВ Олександр Васильович (01.08.1895—26.09.1940) — держ. діяч. Н. в с. Андріївка Кролевецького пов. Черніг. губ. (нині Кролевецького р-ну Сум. обл.) в сім’ї сільс. священика. 1916 закінчив Київ. комерційний ін-т, вчився на юрид. ф-ті Київ. ун-ту. Перебував в ув’язненні (лютий— грудень 1918). Член РКП(б) з 1919, полковий політкомісар Червоної армії (січень 1919), секретар губкому в Чернігові, Києві, Одесі, голова Черніг. губернської ЧК та Черніг. губернського революц. трибуналу (1919—21). З 1922 — член колегії нар. комісаріату земельних справ УСРР, член ради (лютий 1924 — квітень 1926) і голова правління «Сільського господаря» (травень 1926 — липень 1929). Вважав кооперацію засобом соціаліст. перетворення сел. госп-в. Восени 1928 виступив проти надзвичайних заходів хлібозаготівель, натомість пропонував імпорт зернових к-р, не підтримував форсованої колективізації сільського господарства. Зав. відділу ЦК КП(б)У по роботі на селі, заст. голови Всесоюзної ради з питань колективізації (1929—31), нарком земельних справ УСРР (1932—33), 2-й секретар Київ. обкому КП(б)У (1932—36). У роки голодомору 1932—1933 років в УСРР інформував політбюро ЦК КП(б)У про необхідність надання мінімальної продовольчої допомоги населенню Уманського, Шполянського та Білоцерківського р-нів для здійснення ним весняної посівної кампанії 1933, про масовий голод у селах Київщини. Причетний до розробки та впровадження «тимчасових правил трудового розпорядку в колгоспах», згідно з якими жоден колгоспник не мав права залишити роботу в полі без дозволу правління або бригадира. На Х з’їзді КП(б)У обирався кандидатом у члени ЦК КП(б)У, на ХI і ХII з’їздах — членом ЦК КП(б)У. Член ВУЦВК кількох скликань. Репресований. Дж.: Голод 1932—1933 років в Україні: причини та наслідки. К., 2003; Історія українського селянства, т. 2. К., 2006; Центральний державний архів громадських об’єднань України, ф.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Одинцов Олександр Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
