ОГОНОВСЬКИЙ Омелян Михайлович (08.08.1833—10.08.1894) — учений-філолог, педагог, письменник і громадсько-політичний діяч народовського напряму. Брат Ол.Огоновського. Н. в с. Григорів (нині Рогатинського р-ну Івано-Франк. обл.). Закінчив духовну семінарію і ун-т у Львові (1857). З 1858 — викладач, згодом — професор г-зій у Львові, з 1867 — професор кафедри укр. мови і літератури Львів. ун-ту. Голова Львівського товариства «Просвіта» (1877—94), член-засн. Народної ради, Т-ва ім. Шевченка. Відстоював окремішність і народнорозмовну основу укр. літ. мови, автор низки підручників: «Граматика руського язика»
Омелян М. Огоновський.
524 ОГРАНОВИЧІ
(1889), «Studien aus dem Gebiete der ruthenischen Sprache» (1880), «Історія літератури руської» (ч. 1—4, 6 випусків, 1887—93). Видав «Слово о полку Ігоревім» (1876), «Кобзар» Т.Шевченка в 2-х т. (1893). Автор поеми «Хрест» (1860), драм «Гальшка Острозька» (1881), «Федько Острозький» (1882). П. у м. Львів. Літ.: Доктор Омелян Огоновський. В кн.: Илюстрованый калєндар товариства «Просвіта» на рік звичайний 1886. Львів, 1885; Кокорудз І. Професор доктор Омелян Огоновський: огляд його життя і наукової та літературної діяльності. «ЗНТШ», 1895, т. 5; Лев В. Омелян Огоновський. Львів, 1933; Білецький Л. Омелян Огоновський. Вінніпег, 1950. В.С. Пашук.
Курган Огуз. Золота платівка у вигляді голови Афіни у левиному шоломі. 4 ст. до н. е. Музей історичних коштовностей України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Огоновський Омелян Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
