ОВІДІЙ, Публій Овідій Назон (н. 43 до н. е. — п. 17 н. е.) — рим. поет, автор широко відомої аж до нашого часу великої поеми «Метаморфози», в якій викладено безліч антич. міфів. 8 р. н. е. імп. Гай Юлій Цезар Октавіан Август вислав О. з Риму до м. Томи (нині м. Констанца, Румунія); місце свого заслання поет назвав «Скіфією». Під час життя О. в Томах скіфів там уже не було, його оточували місц. греки і гети, а сармати здійснювали набіги із-за Істра (Дунаю). У написаних у роки вигнання «Сумних елегіях» і «Посланнях з Понта» міститься мало достовірної істор. інформації, вірші сповнені вироблених в антич. поезії та риториці стереотипів зображення пн. варварського світу. Нечисленні згадки про Пн. Причорномор’я додають небагато нового в порівнянні з ін. більш докладними творами про Скіфію і Сарматію.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОВІДІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
