НОВОРОСІЙСЬКЕ І БЕССАРАБСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
НОВОРОСІЙСЬКЕ І БЕССАРАБСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО — адм.-тер. і політ. одиниця Російської імперії, створена 1822 для інкорпорації та інтеграції Півдня в склад Рос. імперії. До нього входили Одеське, Таганрозьке, Феодосійське і Керч-Єнікальське градоначальства, Херсонська губернія, Катеринославська губернія і Таврійська губернія. Очолювалося генералгубернатором, довіреним сановником верховної влади, якому імператор делегував частину своїх владних повноважень. За штатними розписами 1822, 1834 і 1846, установа складалася з управління з чиновниками для особливих, мед., дипломатичних та військ. доручень і канцелярії як виконавчої структури з функціональними від-нями. Генерал-губернатор здійснював управління краєм одноосібно, зосереджуючи всю повноту адм. влади: наділявся правом законодавчої ініціативи, визначав ступінь поширення в генерал-губернаторстві загальнорос. законів, контролював діяльність установ і посадових осіб, у т. ч. судових, призначав чиновників на перші посади в губернських присутствених місцях. Зосереджував осн. діяльність на організації і контролі за веденням сухопутної та мор. торгівлі і карантинним станом у генералгубернаторстві, відповідно до міжнар. конвенцій. Здійснював переведення іноз. колоністів краю та місц. населення в загальноімперську систему, рахуючися з особливостями їхнього попереднього укладу життя з вільнонайманою працею та надаючи пільги, що значно стимулювало освоєння пд. регіону Рос. д-ви і сприяло утвердженню капіталіст. відносин. Генерал-губернатор визначав ступінь і міру поширення держ. оподаткування на різні категорії населення, встановлював лінію порто-франко, контролював заснування нових компаній і експедицій, т-в для видобутку корисних копалин. Генерал-губернатор наділявся і дипломатичними повноваженнями, коли укладалася Бухарестська конвенція (1826). З 1862 він був також головнокомандуючим
Одеським військовим округом. Здійснював проведення земської реформи 1864, з урахуванням особливостей пд. регіону д-ви. Генерал-губернаторство було ліквідоване 1874. Серед найвизначніших генерал-губернаторів краю — кн. М.Воронцов (1823—54) та О.Строганов (1854—64). В.С. Шандра.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВОРОСІЙСЬКЕ І БЕССАРАБСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
