НОВОПСКОВ (1638—1829 — Закам’янка) — с-ще міськ. типу Луганської області, райцентр. Розташов. біля гирла р. Кам’янка (прит. Айдару, бас. Сіверського Дінця). Населення 10 тис. осіб (2001). Первісно мав назву Закам’янка. Належить до найдавніших поселень Луганщини. Заснована укр. переселенцями 1638 як відлуння невдалої козац. війни, вона стала одним із перших поселень Слобідської України. За участь у Булавіна повстанні 1707—1709 за наказом рос. царя Петра I Закам’янка, як і ін. поселення по Айдару, була спалена. Землі ці згодом закріпилися за слобідським козац. Острогозьким полком. З його внутр. районів 1732 в Закам’янку перевели групу козаків на чолі з Якимом (Акимом) Ємановим. Закам’янка стала частиною Осинівської сотні Острогозького полку. З 1797 Закам’янка ввійшла до складу Старобільського пов. Слобідсько-Української губернії (з 1835 — Харківська губернія). Сучасна назва селища з’явилася 1829, коли за наказом рос.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВОПСКОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
