НОВИЧЕНКО Леонід Миколайович (31(18).03.1914—23.11.1996) — літературознавець, критик, чл.-кор. АН УРСР (1958), академік АН УРСР (1986), академіксекретар відділення НАН України (з 1993), засл. діяч н. і т. України (1995). Н. в с. Русанівка Гадяцького пов. Полтавської губ. (нині село Липоводолинського р-ну Сум. обл.). З сім’ї вчителів. Закінчив пед. технікум у Гадячі (1932), працював у районній газеті. Закінчив філол. ф-т Київ. ун-ту (1939), член Спілки письменників СРСР, перебував на журналістській роботі. Під час війни — військ. кореспондент. 1943—46 — відп. редактор газ. «Література і мистецтво», «Літературної газети». З 1949 — в Ін-ті літератури АН УРСР. 1950—52 — заст., згодом — гол. редактор ж.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВИЧЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
