НОВИКОВ Олександр Олександрович (19.11.1900—03.12.1976) — військовик, гол. маршал авіації (1944), двічі Герой Рад. Союзу (квітень, вересень 1945). Н. в с. Крюково (нині Нерехтського р-ну Костромської обл., РФ). Росіянин. Учасник громадян. війни 1918—22. Закінчив курси «Вистріл» (1922), Військ. академію ім. М.Фрунзе (1930). Під час радянсько-фінляндської війни 1939—
452 НОВИЦЬКИЙ
1940 — начальник штабу Військово-повітряних сил (ВПС) Пн.Зх. фронту. З 1940 — командувач ВПС Ленінгр. військ. округу. З початком Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 — командувач ВПС Північного (з серпня 1941 — Ленінградського) фронту, в лютому—квітні 1942 — 1-й заст. командувача, 1942—1946 — командувач ВПС Червоної армії (одночасно 1942—1943 — заст. наркома оборони з авіації). Як представник Ставки Верховного головнокомандування координував бойові дії авіації кількох фронтів у Сталінградській битві 1942—1943, у Курській битві 1943, при штурмі Кенігсберга (нині м. Калінінград, РФ), у Берлінській наступальній операції 1945, під час розгромлення Квантунської армії. Після війни — на відп. посадах у ВПС, з 1953 — командувач далекосяжною авіацією, 1954 —55 — одночасно заст. головнокомандувача ВПС. З 1956 — у запасі. П. у м. Москва. Тв.: В небе Ленинграда. М., 1970. Літ.: Скорбилин Ю.Н. Главный маршал авиации А.А. Новиков. Балашов, 1979; Великая Отечественная война 1941—1945: Энциклопедия. М., 1985; Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь, т. 2. М., 1988. Л.М. Хойнацька.
жування великоруської та української історіографії» («Україна», кн. 40, 1930) та ін. Зробив бібліографічний огляд істор. літератури за 1928—29 (у співавт. з В.Юркевичем; «Україна», кн. 43, 1930). Вивчав летичівські фасцикули. Зберігав архів роду Тимковських, який передав до ЦАДА. Замолоду займався політичною діяльністю. 1907—17 — член Партії соціалістів-революціонерів. З 1921 — член масонської ложі «Заря» (див. Масонство). Переховував члена «Центру дії» А.Вельміна перед його втечею до Польщі. Після недовгого ув’язнення (1932—33) працював на випадкових роботах. Вдруге заарештований 9 червня 1938. Страчений у м. Київ. Реабілітований. Літ.: Дзюба О. Новицький В.І. В кн.: Українські архівісти: Біобібліографічний довідник, вип. 1. К., 1999. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВИКОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
