НОВАКІВСЬКИЙ Олекса Харлампійович (14.03.1872—29.08.1935) — живописець, педагог. Н. в с. Слободо-Ободівка (нині с. Нова Ободівка Тростянецького р-ну Він. обл.) в сім’ї лісничого. Навч. в Одесі у худож. Ф.Клименка (1888—92) та Краківській академії красних мист-в (1892—1900). З 1913 — у Львові. Автор тематичних картин («Коляда», 1907— 10; «Пробудження», 1912; «Молох війни», 1919; «Революціонер-
ка», 1924); портретів («Втрачені надії», 1903—08; «Автопортрет», 1911); пейзажів («Весна в селі Могилі», 1911; «Собор святого Юра», 1925); істор. композицій («Олекса Довбуш», «Дзвінка», 1930—31); натюрмортів («Хризантеми», 1924); декоративних панно («Народне мистецтво», «Наука», «Народна пісня» для Львів. муз. інституту ім. М.Лисенка, 1914). Засновник і викладач мистецької школи у Львові (1923), в якій навчалися О.Плешкан, С.Гебус-Баранецька, Г.Смольський, М.Левицький, С.Гординський та ін. П. у м. Львів. 1972 у Львові відкрито художньо-меморіальний музей О.Новаківського. Літ.: Залозецький В. О. Новаківський. Львів, 1936; Островський В. Олекса Новаківський. К., 1964; Овсійчук В.А. О. Новаківський. Львів, 1998. Н.Г. Ковпаненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВАКІВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
